Середа, 20 Листопада 2019,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Листопад» «2019»
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений


НА БАНКОВІЙ РОЗГЛЯДАЮТЬ ДВА ГОЛОВНИХ СЦЕНАРІЇ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ
Володимир Зеленський хотів би замінити владу на всіх рівнях, але його Зе!команда не впевнена, що на місцях це вдасться зробити лише за рахунок бренду "Слуги народу", як це відбулося на виборах у парламент.

ЧОТИРИ ПРОБЛЕМИ

Місцеві вибори мають свою специфіку. Президент чи депутат Верховної Ради на місцях сприймається як щось чуже і далеке, мало дотичне до повсякденного життя. Це – об’єкт, який можна не любити, зневажати чи ненавидіти.
А от мер – це зовсім інша річ. Мер – він свій, чийсь кум, однокласник, живе тут давно, за світло в під’їзді дбає і щоб воду давали. На мера весільного фотографа не обереш. Тут хвиля "зеленого вау-ефекту" може не спрацювати.
Інша проблема Зе!команди, яка відтягує місцеві вибори – кадровий голод.
У Зеленського куценька лава запасних навіть на найвищому рівні. На рівні регіонів – ніякої лави немає взагалі. У величезній частині міст у "Слуги народу" все ще немає своїх кандидатів на посади міських голів, а партійна структура досі перебуває в ембріональному стані.
"Головне питання – це добір людей. Нам треба чесні, розумні, не замазані і одночасно такі, які б мали повагу в регіоні. На виборах в Раду стояло питання – 200 мажоритарщиків. І то це було непросто", – розводить руками в розмові з УП один із партійних лідерів СН.
"На місцевих виборах набагато більше народу представлятимуть бренд "Слуги". Як тільки в регіонах вони почнуть зашкварюватись – це мінус для іміджу президента", – додає він.
Третя глобальна проблема – часові рамки.
Наступні чергові місцеві вибори в Україні, за Конституцією, мусять відбутись в останню неділю жовтня 2020 року. Проведення десь чи скрізь по країні дострокових виборів не скасовує проведення цих чергових у жовтні 2020-го. Тобто, якщо зараз переобрати мера, скажімо, Жмеринки, то наступної осені його доведеться обирати ще раз.
Тут є ще один важливий нюанс – в Україні не закінчена реформа децентралізації, лише половина країни покрита мережею ОТГ. Провести дострокові вибори зараз – означає продовжити такий напівдецентралізований стан речей і забути про формування всіх ОТГ у 2020 році.

"ПОЧУТИ ГОЛОС ДОНБАСУ"

Описані вище проблеми дещо блякнуть на тлі процесу, який усе помітніше насувається на Україну – вибори на непідконтрольній частині Донбасу. Конкретних обрисів ця гіпотетична можливість почала набувати після погодження української сторони на так звану "формулу Штайнмайєра".
Питання, зрозуміло, не у самій формулі, хоч і в ній теж, а у тому процесі, який вона оприявнює. За даними УП, в Офісі президента покладають величезні сподівання на саміт лідерів "Нормандської четвірки". У команді президента сподіваються, що він відбудеться уже у жовтні.
На цьому саміті, як кажуть на Банковій, або буде досягнутий проривний прогрес, або доведеться будувати по лінії зіткнення стіну. І це не метафора.
На брифінгу 1жовтня президент Зеленський запевнив, що без виводу військ з Донбасу і відновлення там законності ніяких виборів не буде.
"Ніяких виборів під дулом кулеметів не буде і не може бути. Не буде перейдено жодної червоної лінії, саме тому немає і не буде ніколи ніякої капітуляції… Якщо на Донбасі будуть війська, будь-які, то виборів не буде", – емоційно запевняв журналістів Зеленський.
Однак, якщо "Норманді" буде успішною і Україна зуміє відстояти свої позиції, то на непідконтрольній нині території Донбасу доведеться проводити місцеві вибори.
Виникає два запитання: за яким законом і коли проводити ці вибори?
Україні було б вигідно провести місцеві вибори синхронно у всіх регіонах одночасно. Тоді уся місцева влада перебуватиме у рамках єдиного правового поля, країні не доведеться множити нікому крім росіян не потрібне "особливе законодавство".
Самоврядування там буде відбуватись за "особливим" законом, який введе у дію "формула Штайнмаєра". Але принаймні вибори пройдуть за спільним для всієї країни законом.
Що стосується часу. Зеленський і його команда поставили собі, як розповідають в президентському оточенні, "внутрішній дедлайн" – війну на Донбасі слід закінчити за рік.
Відповідно, вибори там, якщо вони взагалі відбудуться, муситимуть пройти десь у 2020 році.
Варіантів нині доступно два.
Перший варіант – провести дострокові вибори окремо на Донбасі навесні чи влітку.
Як вже було сказано, Україна не дуже хоче відривати ці вибори від решти. Та й росіянам і сепаратистам такий варіант навряд чи підійде – дострокові місцеві навесні, означають строкові восени. А за півроку української влади політичний ланшафт Донбасу може дуже змінитись.
Другий варіант – синхронізувати донецькі вибори з загальноукраїнськими, і чекати з ними до останньої неділі жовтня 2020 року.
Але чи задовольнить така динаміка усі сторони – велике питання. Хто керуватиме цими територіями ще майже рік? На яких підставах?
На такі питання в оточенні Зеленського виникла одна досить смілива і в дечому авантюрна відповідь – провести синхронні чергові місцеві вибори раніше. Єдина перепона для цього – Конституція України з її "останньою неділею жовтня".
Як уже показала новообрана Рада, Конституція – річ змінювана. Якщо поставити завдання і почати роботу уже зараз, то потрібні зміни в Конституцію можна остаточно внести до початку весни.
Одразу кілька джерел в Офісі і партії президента підтвердили нам інформацію про два головних сценарії, які розглядають на Банковій – строкові вибори восени або зміна Конституції і вибори на межі весни і літа.
Це надскладне питання розділило монолітну команду президента Зеленського.
З одного боку – голова Офісу президента Андрій Богдан, який був драйвером двох попередніх виборчих кампаній, ідеологом розпуску Ради та швидкого захоплення влади.
Як не дивно, сам Богдан, за даними УП, скептичний щодо можливості зміни Конституції і виборів навесні.
Натомість його перший заступник Сергій Трофімов, який відповідає за регіональну політику в ОПУ, спільно з міністерством розвитку громад та територій і профільним комітетом ВР зараз опрацьовують обидва варіанти розвитку подій.
Але ці зміни стануть потрібними лише за однієї умови – зустріч (чи зустрічі) в "нормандському форматі" відбудеться і буде успішною.

МЕРСЬКІ КРІСЛА

Є ще одне питання, яке опрацьовує група Трофімова – точкові позачергові вибори у великих містах: Харкові, Одесі, Дніпрі та Києві.
Ця ідея виникла із бажання нової влади закріпитись у базових містах-мільйонниках. Вона навіть мала досить яскравий старт зі звільненням Віталія Кличка з посади глави Київської міської держадміністрації та славнозвісного ужепарі з дніпровським мером Борисом Філатовим щодо добудови мосту. Парі, яке по суті було відкритим закликом звільнити місце.
Після такого медійного старту процеси відверто забуксували. Кличко досі не дочекався заміни в КМДА, хоча в команді Зеленського претендентів на це місце кілька, включаючи колишнього генпродюсера "1+1" Олександра Ткаченка.
Приїзд Зеленського у Дніпро на відкриття мосту, який мав стати тріумфом президента, закінчився скромними поїздками на нових тролейбусах. Цікаво, що саме після дніпровського візиту двоє заступників Богдана отримали догани. Як то кажуть, збіг?
У лідерів "партії мерів" Геннадіїв Кернеса і Труханова справи ще кращі.
В Одесі у команди Зеленського досі немає свого потужного гравця, який би зміг стати суперником Труханову. Щоправда, місцеві прихильники Зе із числа бізнес-еліти серйозно приглядаються до Олексія Леонова, який зумів виграти округ у "вічного депутата-підрахуя" Сергія Ківалова.
За словами співрозмовників УП серед одеських політиків і бізнесменів, фінансову підтримку Леонову забезпечує "тіньовий господар" Одеси Володимир Галантерник, близький до Труханова.
Також останнім часом в Одесі знову прописався Міхеїл Саакашвілі. В "Слузі народу" УП переконують, що це особиста воля Міхеїла НІколозовича, і жодних домовленостей Зеленський із ним не має.
Харківський кут цього передвиборчого чотирикутника не менш тупий. До останнього часу можливим конкурентом Кернесу бачилась губернатор Юлія Світлична, яка за протекцією глави МВС Арсена Авакова навіть мала бути перепризначена новою владою. Але щось у стосунках Світличної та команди Зеленського пішло не так.
Є версія, начебто пов’язана із нею ГО написала скаргу в НАБУ на Вадима Слюсарева, який у Харкові фактично керує осередком "Слуги народу".
В оточенні Світличної переконують, що ця історія вигадка, а насправді губернаторці не сподобались запропоновані заступники.
Як би там не було, але Зеленський не поспішає призначати погоджену Кабміном кандидатуру Світличної. Навпаки, у "СН" уже підшукали їй заміну – депутата Олексія Кучера.
Він близький до згаданого Слюсарева, має тісні стосунки з першим заступником глави ОПУ Трофімовим, і, що теж цікаво, був адвокатом у так званій справі "рюкзаків Авакова".
Саме Кучера називають зараз головним кандидатом у мери Харкова від партії Зеленського.
"Кернес про це знає. І дуже іронічно ставиться до такого конкурента. Це без шансів", – розповідає УП один із впливових харківських політиків.
"У Кернеса підтримка близько 70%. Навіть кандидат від Зеленського цього не зможе перебити", – додає співрозмовник УП в оточенні мера.
Для тотального перезавантаження країни Володимиру Зеленському не вистачає проведення загальних місцевих виборів.
Тріумфальна виборча хода нового президента на цьому етапі, схоже, і зупиниться. Кадровий голод і неясність і з тим, коли краще провести місцеві вибори, змушують відкладати це питання щораз далі.

За матеріалами:
Роман Романюк, Роман Кравець, УП

Газета

Політичний гумор
Наступающий Новый Год – Год Свиньи. Мы спросили у Олега Ляшко:
- Каким будет 2019 год для депутатов?

Олег Валериевич, сделав неприличное лицо, загадочно хрюкнул и сказал:
- Запомните, в каком блюде вы проснулись на новогоднем корпоративе, так тому и быть!
1. В "Оливье" - значит, год пройдёт спокойно и традиционно.
2. В "Мимозе" - год обещает новые знакомства (скорее всего, после президентских выборов).
3. В "Селёдке под шубой" - год не предвещает ничего хорошего - вы не попадёте в новый парламент.
4. В салате с крабовыми палочками - вас ожидает бурный курортный роман.
5. В "Цезаре с курицей" - изберут депутатом ещё раз.
6. В "Цезаре с креветками" - выиграете много денег.
7. В солёных грибах или огурчиках - вас весь год будут мариновать в НАБУ за ложные сведения в Е-декларации.
8. В горячих закусках - вы крепкий чувак, как всегда наобещаете, наврете и выкрутитесь!
9. Если вы промахнулись и никуда мордой не попали - год будет нетрадиционным и непредсказуемым.

Вітання
26 жовтня 1991 року відбувся Установчий з’їзд Соціалістичної партії України.
Історія, схоже, не має прикладів, щоб за місяць після проголошення намірів про створення партії відбувся її Установчий з’їзд. Партії справжньої, ідеологічної, в яку об’єднались прихильники соціальної справедливості, на хвилі протесту проти сваволі тодішньої влади, розуміючи і причину руйнування КПРС – внаслідок відірваності від реального життя її керівництва, засилля демагогії і формалізму, бюрократизації її вищих структур. Підготовчу та організаційну роботу до з їзду забезпечила група ініціаторів: Віль Миколайович Ромащенко, Адам Іванович Мартинюк, Володимир Васильович Кизима, інші небайдужі люди. Цілодобово тримався телефонний зв'язок з обласними і районними оргкомітетами. Переповнений зал колишнього будинку політосвіти на вулиці Володимирській підтвердив ефективність проведеної роботи, а склад делегатів засвідчив прагнення великої частки народу добиватися тих засад суспільного життя, які оформлені були згодом у вигляді Програми СПУ. Історія партії зберігає всі її успіхи і невдачі. Їх треба пам’ятати, маючи на увазі, що ніяка інша ідеологія, крім соціалістичної, ніяка інша партія не врятує Україну від катастрофи, до якої її вели владні керманичі впродовж більше чверті століття. Сьогодні партія переживає складний період відновлення після скоординованих ударів по ній з боку реакційної влади та внутрішніх політичних пристосуванців. Внаслідок дій розкольників – різноманітних «оновлювачів» партії – ми поки-що втратили можливість фактично очолити всю державну політику, зробивши Україну впливовим суб’єктом світового співжиття, а народ – заможним і авторитетним творцем власної історії. Одначе позитивна перспектива України все-одно можлива лише при реалізації наших програмних цілей. Найгострішими і найважливішими серед них нині є припинення нав’язаної війни і збереження землі у власності народу і держави, недопущення перетворення її у товар. Довкола цих проблем ми розгортаємо організаційну та ідеологічно-пропагандистську роботу, виходячи з простої альтернативи: якщо не ми, то хто? Якщо не по-нашому, то буде втрачена Україна! Виходячи з такої реальності та вітаючи усіх вас з датою першого з’їзду, прошу членів партії, її районних та обласних активістів активно включитися в розповсюдження нашої ідеології, в підбір у партію поповнення – представників нового покоління, рівень і суть життя якого повністю залежить від діяльності нашої партії.

О. Мороз,
голова партії

Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse