Середа, 20 Лютого 2019,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Лютый» «2019»
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728   

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений

Підвищення рівня доходів населення


Головним інвестором економіки може бути лише населення, здатне створювати попит на товари, а звідти бере початок весь ланцюжок стимулювання виробництва, розвитку його галузей.

Людська праця повинна цінитися. Тоді не буде захмарних прибутків окремих «достойників», вілл і палаців на околицях українських (і не лише) міст. Буде так, як в Норвегії, Швеції…, багаті там є, але не за рахунок злиднів решти населення. І на багатство ніхто не заздрить: хочеш бути заможним, – більше працюй. Щоправда, аби було де. А для того є влада, це один з її клопотів.
В країнах «Золотого мільярда» частка оплати праці в собівартості продукції приблизно вдвічі більша, ніж у нас. Наші капіталісти зберігають оплату праці в тих пропорціях до собівартості, які складалися в радянські часи. Але тоді була компенсація недоодержаних коштів: безплатні освіта, охорона здоров’я, безплатне житло і копійчані тарифи, дешеві хліб та інші продукти харчування, літр бензину за 6 коп. Нинішньому молодому поколінню це може здаватись фантастикою.
Для захисту прав трудящого велике значення має Трудовий Кодекс. В Україні помітні намагання владців кодексом збільшити права власників, зменшити права у працівників. Зокрема, йдеться про права робітників на страйк, про нефіксацію тривалості робочого дня і робочого тижня. Ми проти будь-яких утисків працівників, в тому числі проти збільшення робочого часу зверх 8-ми годин. Ми за справді незалежні, впливові профспілки.

Сплановане знищення загальнодоступної медицини


Ще раз повторю азбучне: все розпочинається з виробництва, власної економіки, зайнятості людей, нормальної зарплати. Всього цього в Україні немає. Нинішня економіка – це конвульсії колишнього народногосподарського комплексу, який відносив Україну до числа найрозвиненіших країн Європи.

Залишилось тільки те, що потрібне світовому ринку і що не вимагає багато людської праці. Це сировина (енергія, газ, метал, зерно, ліс…). Тут невеликі затрати праці, отже шалені прибутки власників, а вони і є владою. Але інші галузі знищені, бо вони менш прибуткові, часто неконкурентні. А з ними знищені і робочі місця. Люди шукають їх за кордоном.
Про стан охорони здоров’я треба судити не тільки із занедбаної районної лікарні, а навіть з спеціалізованих клінік при науково-дослідних інститутах. Ні медикаментів, ні апаратури, ні перев’язочних матеріалів. Ні оплати персоналу, за яку було б не соромно згадувати. Гармонізація системи охорони здоров’я, про що галасує влада вже не один рік, не що інше, як знищення медичної мережі задля економії злиденних асигнувань з бюджету.
Відбувається сплановане знищення загальнодоступної медицини. Натомість населенню України замість лікування пропонують отримання медичних послуг, головною умовою отримання яких є платоспроможність пацієнта. Влада впроваджує так звану медичну реформу, яка першим кроком має на меті загальну приватизацію медичних закладів за грузинським прикладом. Реформування медицини саме таким чином призводить до закриття медичних закладів на районному, сільському та міському рівнях, передбачає зменшення кількості лікарняних місць та різкому скороченню робочих місць у медичній галузі.
Борючись за життя, люди платять за… все, розорюючись остаточно. А що робити більшості, тій, що уже не має ніяких статків? Який зараз середній вік тих, хто проживає в Україні? Який рівень смертності, в тому числі до однорічного віку дітей? Ці показники ще двадцять років тому були одними з найкращих у світі. А сьогодні? Ми ж тепер вільні та ще й з ринковою економікою, керовані відчайдушними патріотами. Вони і «лікарню майбутнього» будували, і Охматдит обіцяли… Наші незмінні переможці тендерів, що імпортують ліки з-за кордону (українську фармацію майже знищили), скуповують фармацевтичні фабрики в Індії. А що? – талановиті, підприємливі… за рахунок нещасних співгромадян. Їхній «талант» – в цінах на ліки. В цінах і побори при перетині кордону, де на «своє» чатують митники, податківці, представники санслужб, правоохоронці, прикордонники… усі, хто має хоч якусь адміністративну зверхність, можливість вимагати.
Грошей на медицину, освіту, культуру, спорт…, кажуть, немає. А на поліцію знайшлись, придбавши ще одну халепу у вигляді наряджених для фото тих, що не знають чим займатися, не мають потрібної кваліфікації, б’ють автомобілі (більше 60% з виділених у Києві за кілька місяців) і керовані такими же «спеціалістами».
А гроші на медицину, освіту, культуру валяються під ногами. Це рента від використання землі, всіх інших природних ресурсів. Ця частина загальнонародного багатства повинна накопичуватися в небюджетному суспільному фонді, а не привласнюватися олігархами (олігарх – капіталіст при державній владі, це норма в Україні). Створення такого фонду зменшить неправедні доходи олігархів, а норми Конституції про безкоштовну освіту і охорону здоров’я стануть реальними. Не згадую тут про державну монополію на горілчані вироби, тютюн, лотереї, гральні заклади і все, що передбачає рух «легких» грошей.
Тоді стане можливим учителям, медикам, науковцям підняти зарплату в 3-5 разів вище середньої, надати їм статус держслужбовців. Не забути і про працівників культури, які нині зайві для влади різних рівнів. Як зайві і клуби, будинки культури, бібліотеки, творчість людей: самодіяльність, спорт, дозвілля. Як зайві творчі спілки, внаслідок чого письменники, художники, артисти (крім тих, хто «розкручується» під рекламу) нині одні із найбільш упосліджених представників народу.
Загалом усі вони – уособлення культури. За їх становищем можна оцінювати рівень розвитку держави, характеризувати її внутрішню політику.
Кожен здатен зробити з цього приводу власну чесну оцінку.
Газета

Політичний гумор
Наступающий Новый Год – Год Свиньи. Мы спросили у Олега Ляшко:
- Каким будет 2019 год для депутатов?

Олег Валериевич, сделав неприличное лицо, загадочно хрюкнул и сказал:
- Запомните, в каком блюде вы проснулись на новогоднем корпоративе, так тому и быть!
1. В "Оливье" - значит, год пройдёт спокойно и традиционно.
2. В "Мимозе" - год обещает новые знакомства (скорее всего, после президентских выборов).
3. В "Селёдке под шубой" - год не предвещает ничего хорошего - вы не попадёте в новый парламент.
4. В салате с крабовыми палочками - вас ожидает бурный курортный роман.
5. В "Цезаре с курицей" - изберут депутатом ещё раз.
6. В "Цезаре с креветками" - выиграете много денег.
7. В солёных грибах или огурчиках - вас весь год будут мариновать в НАБУ за ложные сведения в Е-декларации.
8. В горячих закусках - вы крепкий чувак, как всегда наобещаете, наврете и выкрутитесь!
9. Если вы промахнулись и никуда мордой не попали - год будет нетрадиционным и непредсказуемым.

Вітання
Новорічне свято мимоволі викликає у кожного підсвідому потребу підбити підсумок минаючого року і, хоч в загальних рисах, означити сподівання на рік прийдешній. Оскільки для більшості наших читачів рік, що минає, багато радості не приніс, проведемо його з добром, дякуючи хоч за те, що він прожитий, уже став нашим.
А наступний рік особливий, рік сподівань, випробувань і… зрушень. Надіюсь, позитивних зрушень.
Бажаю нашій країні і кожному з вас миру і благополуччя. Нехай під час політичних кампаній наші співвітчизники згадають, що вони громадяни, відповідальні за все, що є і що буде в сім'ї, громаді, краї і країні. Станеться так, і відкриється перспектива для всіх.
І рік Свині нікому не підсуне свиню.
Олександр Мороз
Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse