Понеділок, 20 Січня 2020,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Січень» «2020»
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений

Нещодавно експерти ІА «Рейтинг» досліджували країни Європи за рівнем витрат їх громадян на продукти харчування. Результат для України виявився неприємним, але очікуваним - ми посіли останнє місце. Інакше кажучи, на їжу середньостатистична українська сім'я витрачає 51,3% своїх доходів - при середньоєвропейському показнику 19,9%.

Алкоголь та закуска
Відзначимо, що частка витрат на харчування - це не порожня формальність для цікавих громадян. Даний показник є найважливішим індикатором рівня життя в країні. Адже економісти та соціологи вже давно визначили чітку закономірність: чим більше питома вага витрат на їжу, тим нижче рівень розвитку економіки і менше доходи населення (так званий закон Енгеля). Тому саме собою напрошується порівняння українських показників з європейськими.
Залежність тут практично залізобетонна: чим вище ВВП на душу населення, тим менше сім'я витрачається на їжу. Правда, є одне виключення з правила - Молдавія, яка перебуває в ще гіршому стані, ніж Україна. Але у молдаван така оригінальна економічна ситуація склалася внаслідок поголівного «заробітчанства», яке закон Енгеля не враховує.
Тішить тільки те, що ми все-таки не найзлиденніші в Європі. Хоча не варто і перебільшувати чесноти українців. Відносно низька частка витрат на алкоголь пояснюється тим, що наші громадяни зуміли розвинути та довести до досконалості масове самогоноваріння - яке не підвладне органам статистики і стало традиційним промислом значної частини електорату. Приміром, у моєму дворі (там же знаходиться опорний пункт міліції), безперебійно та цілодобово функціонують шість точок з продажу сивухи стражденному населенню. А скільки женуть «для себе» - можна тільки здогадуватися.
Але як би там не було, більше нашого зловживають «вогняною водою» багато цивілізованих європейців. Судячи за відсотками в графі «Алкогольні напої», чехи, угорці й навіть стримані естонці взяли курс на поголовну алкоголізацію. Чого не скажеш про росіян, яких традиційно народна думка безпідставно тримає в недосяжних лідерах. Мабуть, справа тут у міцності споживаних напоїв, а також у їх вартості. Так, чехи літрами хльостають пиво, угорці - місцеве вино, а росіяни - напій в 4-10 разів міцніше, тому «накидатися» до поросячого вереску там значно дешевше.

Не хлібом єдиним
Але ось український показник продуктового паю в сімейних витратах не витримує ніякої критики. Може справа в якихось особливостях українського організму або місцевого клімату? Адже писав же Микола Васильович Гоголь: «Самый воздух в Малороссии какого-то особенного свойства, помогающего пищеварению». А якщо обійтися без гоголівських гіпотез, то наш показник в 51,3% відповідає рівню слаборозвинених країн третього світу.
Відомо: чим більше думаєш про їжу, тим менше думок про культурне дозвілля, духовний та фізичний розвиток та інші нематеріальні потреби. Але ж не хлібом же єдиним живе людина! Частина деяких важливих витрат середньої української сім'ї в порівнянні з лідерами цивілізованого світу теж не вражає. Навіть від північного сусіда ми вже відстали майже безнадійно і цей розрив з кожним роком тільки загострюється. Виняток поки становить лише житло, на утримання якого в провідних країнах світу населення змушене витрачати більше, ніж ми (в межах 15-21% від загальних витрат проти наших 12,1%). Але це з запасом компенсується їх високими зарплатами.
На відпочинок, культуру й освіту в розвинених країнах витрачають в межах 14-17% своїх бюджетів, в Росії - понад 10%, у нас - 5,2% своїх скромних доходів. На медичні послуги у жителів західної Європи йде від 11 до 16% витрат, в Росії - 8%, в Україні - близько 5%. Частка витрат на транспорт і зв'язок в нашій країні (14,6%) помітно вище, ніж на Заході (12%) і Росії (11%).

Чи багато нам треба?
Втім, Європа для більшості з нас - вельми абстрактне й недосяжне поняття. Зате більша частина населення України ще може порівнювати нинішній рівень життя з радянським. Як же ми жили при комуністичному «тоталітаризмі»?
Середньомісячна зарплата трудящих в 1985 році (до початку горбачовської перебудови та безладу, який став її наслідком) становила 208,5 рублів. А з врахуванням різноманітних виплат із суспільних фондів (путівки в піонерські табори та санаторії по копійчаним цінам, державні дотації на дитячі товари, книги, продукти першої необхідності тощо) - 270 рублів.
При цьому частка витрат на харчування у радянської сім'ї (а сім'ї тоді були більше, бо більше народжували) в 1985 році становила 33,5% (нагадаємо, зараз в Україні - 51,3%). Вартість послуг комунальників на «двушку» для сім'ї з трьох осіб (двоє дорослих і дитина) була порівнянна з ціною пари чоловічих трусів з ситцю - не більше 12 рублів. Ділимо це на 417 рублів (тобто, на суму двох середніх радянських зарплат), процентуємо, і отримуємо символічну частку витрат - 2,9%. Принагідно зауважимо, що тоді середні зарплати аж ніяк не були міфічними величинами, подібно аналогічному показнику в сучасній капіталістичній Україні. Адже коли розрив у доходах між бідними і багатими досягає 40 разів (і це тільки офіційно, в реальності він набагато більше), поняття «середня зарплата» втрачає всякий економічний зміст.
Витрати на освіту та медичне обслуговування в бюджеті радянської сім'ї були відсутні так само, як яблуні на Марсі. Транспортні витрати працюючої людини найчастіше вкладалися в 8-10 копійок на день (проїзд на трамваї - 3 копійки, тролейбусі - 4 копійки, автобусі та метро - 5 копійок). З'їздити в купейному вагоні з Черкас до Москви коштувало бідному радянському студенту 30% його стипендії з 45 рублів, або 7% від середньої зарплати працівника. А зараз це «задоволення» у вагоні, який чверть століття не знав ремонту, потягне на 30% заробітку. Про політ в Першопрестольну й подумати страшно. І якщо радянському студентові це обходилося рівно в половину його стипендії, а роботязі - в 10% зарплати, то зараз цей вид транспорту став предметом розкоші для рядового платника податків.
Подібні приклади, що примушують зневірятися прихильників капіталістичних реформ, можна перераховувати довго, але висновок напрошується один. По суті, людині потрібно не так і багато: робота, яка дозволяє задовольняти насущні потреби, дах над головою, можливість лікуватися та розвиватися (навчання, культурне дозвілля, духовне зростання), а також гарантовано відпочивати від трудів праведних. Якщо все це є в наявності, то присутня і впевненість у завтрашньому дні. А без такої впевненості всі роздуми про свободу особистості (якою зараз так хизується влада) - порожня демагогія.

Олександр Полуянов
Газета

Політичний гумор
Наступающий Новый Год – Год Свиньи. Мы спросили у Олега Ляшко:
- Каким будет 2019 год для депутатов?

Олег Валериевич, сделав неприличное лицо, загадочно хрюкнул и сказал:
- Запомните, в каком блюде вы проснулись на новогоднем корпоративе, так тому и быть!
1. В "Оливье" - значит, год пройдёт спокойно и традиционно.
2. В "Мимозе" - год обещает новые знакомства (скорее всего, после президентских выборов).
3. В "Селёдке под шубой" - год не предвещает ничего хорошего - вы не попадёте в новый парламент.
4. В салате с крабовыми палочками - вас ожидает бурный курортный роман.
5. В "Цезаре с курицей" - изберут депутатом ещё раз.
6. В "Цезаре с креветками" - выиграете много денег.
7. В солёных грибах или огурчиках - вас весь год будут мариновать в НАБУ за ложные сведения в Е-декларации.
8. В горячих закусках - вы крепкий чувак, как всегда наобещаете, наврете и выкрутитесь!
9. Если вы промахнулись и никуда мордой не попали - год будет нетрадиционным и непредсказуемым.

Вітання
Прийміть сердечні вітання
з Новим, 2020 роком та Різдвом Христовим!
Новий рік – це свято, яке було і залишиться символом сподівань і добра. І хоча нелегкі часи переживає наша держава – українці вистоять, піднімуть голови та встануть з колін. Врешті-решт зрозуміють, що треба робити, щоб здолати всі негаразди та побудувати розвинену демократичну соціальну державу. І тоді збудуться слова Тараса Шевченка: «І на оновленій землі врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі!» Дорогі друзі! Нехай прекрасні зимові свята принесуть мир, спокій і злагоду, впевненість у майбутньому. Міцного Вам здоров’я, успіхів, родинного щастя, достатку і благополуччя! Хай 2020 рік принесе всім нам віру, що добро переможе!

Політвиконком Соціалістичної партії Олександра Мороза

Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse