Вівторок, 20 Листопада 2018,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Листопад» «2018»
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений

Останні соцдослідження малюють парадоксальну картину. З одного боку, українське населення незадоволене ситуацією, усвідомлює, що країна деградує, що держава скидає з себе зобов'язання по соціальному захисту, залишаючи громадян наодинці зі своїми проблемами. З іншого - більшість опитаних підтримують прозахідний курс, позитивно оцінюючи співпрацю з Європою та США.
Але як не можна грати в хокей з шайбою на футбольному полі, як неможливо на підводному човні злетіти до небес, так само не вийде жити в умовах Угоди про політичну асоціацію з ЄС та її невід'ємної складової - зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна - ЄС і при цьому розраховувати, що буде відновлений домайданний рівень індустріалізації та соціального захисту.
Дані опитування, проведеного нещодавно фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, свідчать, що вплив на Україну Євросоюзу більшість опитаних (55%) визначили як позитивне; негативним такий вплив вважають 29%. Найпозитивніше оцінюють вплив ЄС в західному (78% ) і центральному (51%) регіонах. На сході співвідношення позитивних і негативних оцінок приблизно рівне (42% і 41%), тоді як на півдні переважає негативне бачення (48% проти 30% позитивних оцінок).
Позитивна оцінка впливу на Україну з боку США також переважає над негативною - 44% проти 36%. І в цьому питанні мають місце помітні регіональні відмінності: позитивні оцінки впливу США дали 68% опитаних жителів заходу, 48% - центру, 27% - сходу і 23% - півдня.
Прямо скажемо, вражаючі результати. Навіть для Буратіно у відомій казці Олексія Толстого вистачило одного разу, щоб переконатися, що закопувати свої золоті на Полі Чудес - не лише безглуздо, але й ризиковано: не те що ніяких вигод не отримаєш, але втратиш навіть те, що маєш.
Згадаємо класику: "В Країні Дурнів є чарівне поле, - називається Поле Чудес... На цьому полі викопай ямку, скажи три рази: "Крекс, фекс, пекс", поклади в ямку золотий, засип землею, згори посип сіллю, полий гарненько та йди спати. На ранок з ямки виросте невелике деревце, на ньому замість листя висітимуть золоті монети".
Для України, враховуючи як її особливості (структура економіки, традиційні ринки збуту, географічне положення), так і особливості того, що їй запропоновано в якості євроінтеграційного курсу (вагон і маленький візок односторонніх зобов'язань), "в Європу" означає не що інше, як на Полі Чудес. Саме на цьому полі в 2014-му Україна закопала і свій ВВП, і свою промисловість, і добробут населення. Скоро п'ять років, як росте те казкове деревце... Але ні економічного буму, ні передових технологій, ні дощу з інвестицій, ні високооплачуваних робочих місць, ні європейських зарплат і пенсій. Нічого!
Адже та сама більшість населення в інших соцопитуваннях цілком усвідомлює, що Поле Чудес сходів не дало. Близько 80% респондентів в усіх дослідженнях заявляють, що країна розвивається не в тому напрямі. Серед головних проблем, окрім, природно, війни (в даному випадку не поглиблюватимемося в тему "вплив на Україну США і війна на Донбасі"), - економічна розруха, безробіття, низькі зарплати і пенсії, галопуюче зростання тарифів і цін.
Але дивним чином значна кількість українських громадян не бачить взаємозв'язку між знаходженням в орбіті Європи і США (що впливають, зокрема, через Угоду про політичну асоціацію України і ЄС, через програму співпраці з МВФ, через втручання в кадрові питання і сферу українського законодавства) та умовами того "життя по-новому", в яких вони (українці) опинилися.
Навіть без обопільних економічних санкцій, якими обмінялися Україна та Росія, Угода про асоціацію перекрила українським виробникам доступ на традиційні ринки країн СНД, передусім російський. Наприклад, саме у відповідь на запуск ЗВТ між Україною і ЄС Росія повністю закрила свій ринок для українських сільгоспвиробників. Величезні проблеми через виниклі бар'єри зазнає і українська промисловість, значна частина якої (в першу чергу високотехнологічна, така, що робила товари з високою доданою вартістю) була орієнтована на російський ринок.
Європейський ринок з ряду причин недоступний: висока конкуренція із західними товаровиробниками; квотні обмеження; невідповідність продукції європейським технічним регламентам. Відносно останнього, то у рамках Угоди про асоціацію Україна в односторонньому порядку визнала європейські технічні регламенти (Європа українських не визнає) і зобов'язалася на них перейти. А це коштує величезних грошей - ще на етапі укладення договору експерти оперували цифрами в десятки мільярдів доларів. Щоб продати в Європі навіть найпростіший товар, український виробник гайки не має права поставити, яка б не відповідала техрегламентам ЄС.
Як наслідок - зупиняються заводи, зменшуються податкові відрахування до бюджету (ті самі, з яких фінансуються медицина, освіта, соціальна сфера), втрачаються робочі місця (а з ними і джерела доходів для мільйонів сімей), росте трудова міграція. А немає високотехнологічної промисловості - не потрібна і наука. Навіщо готувати інженерів-машинобудівників та конструкторів для авіаційної, ракетно-космічної, суднобудівельної галузей, якщо їм немає застосування! Немає науки - немає перспективи у країни.
Найбільш актуальна тема останнього часу - чергове (і далеко не останнє!) підвищення тарифів на газ для населення. Оголошено про підвищення з 1 листопада 2018-го на 23,5% (до 8550 грн за тис. кубів), потім були анонсовані ще два етапи - з 1 травня 2019-го (до 10000 грн за тис. кубів) і з 1 січня 2020-го (до 12 300 грн за тис. кубів).
Судячи з реакції населення, воно перебуває в глибокому шоці. Проте шокуватися потрібно було раніше - коли підписувалася Угода про асоціацію з ЄС. Зрозуміло, що мало хто його читав (близько тисячі сторінок), зате (що дивно) багато хто його підтримував, в т.ч. виходячи на майдани "за Європу". Так само, як мало хто звертав увагу на те, що Угода про асоціацію і співпрацю з МВФ на умовах фонду - складові одного "пакету".
Нинішнє (і майбутнє) підвищення тарифів на газ - це зобов'язання України у рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Статті 269-271 документу прямо зобов'язують Україну зрівняти ціни на газ і електроенергію на своєму внутрішньому ринку з європейськими. При цьому для промисловості і для населення ціна має бути однаковою. Це ж положення надалі було закріплене в меморандумі з МВФ. При цьому купівельна спроможність українців не враховується - ні в Угоді з ЄС, ні в меморандумі з МВФ. Є кошти - купуй, немає - сиди без газу і електроенергії.
Такі умови б'ють як по промисловості, так і по населенню. Наочний приклад такої проєвропейської політики - Одеський припортовий завод, що зупинився. Раніше він приносив сотні мільйонів доларів податків до держбюджету, давав роботу тисячам людей, забезпечував добривами українських сільгоспвиробників. Тепер ні відрахувань до бюджету, ні робочих місць, а добрива українські сільгоспвиробники купують у росіян (чиї підприємства ніякими євроінтеграційними умовами не пов'язані). Промисловість втрачає свою конкурентоспроможність, населення - стає жебраком.
В умовах дії Угоди з ЄС зовсім не має значення, скільки Україна добуває власного газу. Він все одно повинен продаватися промисловим підприємствам і населенню за цінами "як в Європі". Тому будь-який політик, що обіцяє понизити ціни на газ, але при цьому має намір залишитися у рамках Угоди про асоціацію з ЄС, - просто бреше. Втім, брехати можна тоді, коли є в наявності ті, хто готовий цю саму брехню проковтнути.
І на закінчення знову про те, з чого розпочинали: переважна більшість населення упевнена, що країна розвивається в неправильному напрямі. А розвивається вона, нагадаємо, в західному напрямі та по лекалах Заходу. І при цьому та сама більшість (що нехай навіть не так пригнічує) позитивно оцінює вплив Європи і США на Україну. Притому що занепад економіки, різке зростання цін і тарифів, різного роду "геноцидні" реформи (медична, пенсійна і т.д.), масова трудова міграція з країни - це і є результат впливу США і Європи.
Як не дивно, але навіть майже п'яти років життя в умовах асоціації з Європою для багатьох - в т.ч. поставлених на межу виживання - виявилося замало, щоб відстежити очевидні причинно-наслідкові зв'язки.
А оскільки більшість населення (читай: електорату) як і раніше перебуває в ілюзіях відносно позитивного впливу Європи і США на Україну, то і на майбутніх виборах, судячи з усього, вони будуть готові підтримувати прозахідних кандидатів, що ратують "за Європу". Чергові граблі, таким чином, вже розкладені в очікуванні тих же самих лобів.

За матеріалами: Cергей ЛОЗУНЬКО,
https://www.2000.ua

Газета

Політичний гумор
Засідання Верховної Ради. Обговорюється економічна ситуація в Україні. Парубій: - Панове! Ситуація в країні критична. Захід кредитів більше не дає, в бюджеті дірка, грошей ні на що не вистачає. Є три способи виправити ситуацію: 1. Допомога позаземних цивілізацій. 2. Переможемо корупцію й вкладаємо гроші у власну промисловість. 3. Москалі, нарешті, здаються й виплачують нам контрибуцію за Донбас і Крим. Ляшко: - Фантастику одразу відкидаємо. Тому обговорюємо лише одне питання: як зв’язатися з позаземними скотиняками!

Вітання
ЩИРО ВІТАЄМО ВАС З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ!
Висловлюємо сердечну вдячність за невтомну працю, за терпіння, талант та покликання сіяти добро і знання, за любов до дітей, до рідного краю. Ваші серця завжди наповнені теплотою, якою ви щедро ділитесь з дітьми. Вам вірять, вас люблять і шанують. Ви здійснюєте зв’язок часів, продовжуючись у своїх учнях. На жаль, наша країна переживає важкі часи. Так звані реформатори завели в глухий кут всі галузі, в тому числі й освіту. Віри-мо, однак, в краще майбутнє нашої України. Разом ми зможемо побудувати високорозвинену європейську державу! Бажаємо вам здоров’я, невичерпних творчих сил, натхнення і щастя.

Політвиконком Соціалістичної партії Олександра Мороза

Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse