Четвер, 21 Червня 2018,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Червень» «2018»
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений

Ми вже писали (№ 20 від 23.05.2018 р.) про те, що Печерський народний суд Києва призначив спікеру ВР Андрію Парубію психічно-лінгвістичну експертизу. Це рішення прийняте за позовом лідера партії "Український вибір - право народу" Віктора Медведчука.
Про те, який несподіваний оберт може набути ця курйозна (на перший погляд) справа - в нашому матеріалі.

ДИВИСЬ В КОРІНЬ

Отже, автор позову (Віктор Медведчук) сумнівається в адекватності глави парламенту, і просить провести огляд Парубія на предмет наявнос-ті у нього "індивідуальних психологічних особливостей".
Якщо висловлюватися простіше, то експерти повинні надати відповідь на питання: чи не є пан Парубій кретином, і якщо так, то чи можна отримати відповідний документ?
Суд підтримав вимогу лідера "Українського вибору".
Підкреслимо відразу: на відміну від 95-го кварталу, ми не збираємося іронізувати над розумовими здібностями і якимись специфічними особливостями Андрія Парубія. Набагато цікавіше тут те, що офіційне визнання його розумово неповноцінною людиною може ініціювати давно назрілий, і навіть перезрілий процес дострокових парламентських виборів.
Річ у тому, що відповідно до Конституції (про існування якої у нас згадують тільки в екстрених випадках, пов'язаних з перерозподілом гро-шей), є сім підстав для позбавлення депутата мандату.
Один з них (третій по рахунку) - це визнання парламентаря психічно хворим. От як раз в цьому напрямі й “давить” Медведчук. Логіка ясна: якщо в результаті примусового огляду Парубій буде визнаний "неадекватом", то він втрачає мандат. Отже, він не має права обіймати посаду спікера. Починається парламентська криза, яка прогнозовано повинна закінчитися достроковими виборами.
Це усього лише один з варіантів розвалу парламенту, але, погодьтеся, дуже яскравий, скандальний і показовий. Тільки вдумайтеся: цілком можливо, що упродовж майже чотирьох років законодавчим органом країни керувала людина з численними розладами психіки, яскраво вира-женими дефектами дикції і природженою олігофренією. Дуже символічно.

КУРЯТНИК КРИВИХ ДЗЕРКАЛ

Втім, і увесь нинішній склад Ради не набагато кращий (а може - ще гірший) за свого лідера. Досить того, що де-факто в парламенті не існує парламентської більшості, що само по собі є конституційною основою для припинення його діяльності.
За легендою, більшість нібито складається з двох фракцій - "Народного фронту" Арсенія Яценюка та "Блоку Петра Порошенка". Але навіть якщо просто скласти чисельність цих фракцій (136+81), то вийде 217 депутатів (при необхідних 226). Правда, спікер Парубій стверджує, що коаліційну угоду підписали ще й позафракційні "слуги народу". В той же час, він категорично відмовляється показувати повний список біль-шості з підписами, аргументуючи це тим, що цей список лежить у нього в сейфі. Напевно, цей факт теж може стати предметом вивчення психіатричної експертизи.
В зв'язку з цим нагадаємо: відразу після проведення дострокових виборів восени 2014 року в Раді була створена більшість у складі п'яти фракцій. Вона налічувала понад триста депутатів і дістала пафосну назву "За європейську Україну".
Потім з більшості офіційно вийшли три політико-олігархічні фірми - "Батьківщина", "Самопоміч", і Радикальна партія Ляшка. Залишилися "НФ" і "БПП".
Більшості немає, проте призначати нові вибори доки ніхто не збирається. Чому? Дуже просто: усі вичікують зручний момент.
В результаті Рада недієздатна. Як ми усі вже давно переконалися, парламент абсолютно не реагує на життєво важливі проблеми країни і народу, він навіть не здатний провести жодне результативне голосування з кадрових питань. Доходить до повного абсурду: два роки обов'язки міністра охорони здоров'я виконує американська громадянка Уляна Супрун (судячи з її постів в "Фейсбуці", вона теж гостро потребує психоло-гічної експертизи). І таких прикладів повної імпотенції Верховної Ради - аж занадто.
Механізм кадрових призначень через Раду документально описав збіглий олігарх Олександр Онищенко. Приміром, він стверджує: за приз-начення на посаду генерального прокурора Юрія Луценка депутатам роздали понад десять мільйонів доларів. Чому так дорого? Тому що необ-хідно було ще й внести зміни в чинне законодавство, оскільки майбутній прокурор мало того, що абсолютний профан в цій справі, так ще і профільної юридичної освіти не має.
За словами Онищенко, сумки з готівкою стали основою функціонування нової "антикорупційної Ради". Купувалися голоси "радикалів", фракції Тимошенко, "Відродження" і, само собою розуміється, "Волі народу".
Угрупування "Воля народу" була створена як "таємна порошенківська структура". Формально вона не входить до складу більшості, але майже всі її члени отримують або гроші, або преференції для ведення бізнесу.
Вже згаданий Онищенко якраз і перебував в цій фракції. Втікши від загрози переслідування в Україні, він став систематично "смажити" вищу владу України за допомогою аудиозаписів, зроблених в кабінеті президента. Плюс написав документальний трилер про корупцію у ви-щих ешелонах влади.

ПРОБЛЕМИ ВИЖИВАННЯ

Викривальна діяльність Онищенка вийшла депутатам боком. Практично всім їм перестали платити. Замість доларових пряників, в якості важеля дії був обраний "батіг" у вигляді представлення на позбавлення депутатської недоторканості. Генпрокурор без проблем пачками випису-вав подібні представлення, створюючи атмосферу страху під куполом.
Але тепер і це не працює, оскільки до чергових парламентських виборів залишається трохи більше року, і у фракціях, у тому числі й в "БПП", почалися розбрід і хитання. Гостро встала проблема виживання.
Найгірше йдуть справи у "Народного фронту" - за усіма опитуваннями політсила набирає менше 1% голосів, і "фронтовики" заметушилися. Є дані, що частина депутатів "НФ", які орієнтуються на міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, веде переговори з Юлією Тимошенко. Інша частина, зокрема формальний лідер "Фронту" Арсеній Яценюк та його мікрогрупа, роблять ставку на прем'єра Гройсмана і створювану ним політичну силу, "фейсом" якої повинен стати співак Слава Вакарчук.
"Блок Петра Порошенка" начисто програє не лише "Батьківщині" , але навіть міфічній політсилі екс-міністра оборони Анатолія Гриценко та фейковій партії "Слуга народу" шоумена Зеленського з "95-го кварталу".
В цілому, депутати з "БПП" потихеньку відповзають від "головного тіла" нації, розподіляючи між собою мажоритарні округи і ведучи перего-вори з тією ж Тимошенко.
"Самопоміч", що орієнтується в основному на галичанський електорат, тупо займається тільки проблемою самозбереження, сподіваючись лише на подолання п'ятивідсоткового парламентського бар'єру.
Радикальна партія вже остаточно скотилася в саме маргінальне електоральне поле, де ще вірять у безпардонну брехню і схвалюють хамську поведінку її лідерів.
Увесь цей хаос і явне розкладання вже знайшли своє відображення в діяльності Ради. Неважко помітити, що останнім часом парламент Ук-раїни неначе перемістився в якусь паралельну реальність, і замість того, щоб гасити пожежу у власній країні, почав спеціалізуватися на де-клараціях і зверненнях до законодавчих органів світу та інших планетарних інстанцій.
То депутати просять парламентарів усіх країн визнати Росію агресором, то звертаються до Вселенського патріарха Варфоломея терміново прислати "томос" про визнання "єдиної автокефальної православної церкви". До речі, вже більше місяця Варфоломей мовчить. Ні тобі "томоса", ні привіту. Прийшло лише одне бюрократичне сповіщення про те, що звернення Ради за підписом Парубія отримане. Зараз ось збираються (з подання Порошенка) внести зміни в Конституцію, записавши в неї прагнення нашого народу в ЄС і НАТО.
Рада стала абсолютно зайвою, паразитичною і некерованою структурою.
Оскільки більшості там навіть близько немає, то і уряд є нелегітимним. І цілком закономірним етапом цього загального про-цесу гниття стало рішення Печерського суду про призначення психіатричної експертизи для спікера Парубія - з приводу його осудності і дієздатності. Все настільки прогнило, що навіть легкий поштовх у вразливе місце може зруйнувати цей картковий будиночок.

ДО РЕЧІ

Порошенко встановив антирекорд популярності


Діяльність президента України Петра Порошенка не схвалює 81% громадян країни - це гірший показник за весь час його прези-дентства. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг".

Довіряють діючому главі Української Держави 12% громадян. Для порівняння: у вересні 2014 року рівень його підтримки складав 55%.
Не на багато краще громадяни України відносяться до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Його діяльність на чолі уряду схвалюють 17% і не схвалюють 73% українців.
Менше всього українці довіряють Верховній Раді - всього 5%. Ніякої довіри до парламенту - 88% опитаних.
Рейтинги схвалення двох правлячих партій, в цілому, відповідають рівню підтримки ВР. За "Блок Петра Порошенка" готові прого-лосувати 5% українців, за "Народний фронт" - близько 1%.
У березні 2019 року на Україні відбудуться чергові президентські, а в жовтні - парламентські вибори.
Опитування "Рейтингу" проведене за замовленням Міжнародного республіканського інституту (IRI), який пов'язаний з Республіканською партією США та тісно співпрацює з Держдепом.

Олександр Полуянов


Газета

Політичний гумор
※ История учит только тому, что ничего в этом мире не делается без юмора. Когда-то и цари шутили, теперь и шуты царствуют.

※ Граблі треба було б зробити нашим гербом замість тризуба.

Вітання
ШАНОВНІ СПІВВІТЧИЗНИКИ, ЧИТАЧІ ГАЗЕТИ!

Сердечно вітаю вас з святом Першотравня! Бажаю кожному з вас здійснення сподівань на успіх, добробут і родинне щастя, на мир в Україні, на верховенство правди і справедливості в суспільному житті!

Такі вітання ми можемо слати усім порядним людям: близьким, знайомим, друзям…, розуміючи, однак, що до здійснення згаданих бажань відстань велика. Причому, вітаючи усіх, хто сприймає Першотравень святом, ми частіше не заглиблюємось до його історичних коренів. Просто поважаємо традицію відзначення солідарності людей праці, відстоювання миру між людьми і держа-вами. Саме так сприймається це свято в багатьох зарубіжних країнах, особливо очолюваних представниками соціалістичних чи соціалдемократичних партій. В нинішній Україні, не зважаючи на офіційно святковий статус 1 травня, знайдуться темні сили (і одурманені ними люди), що намагатимуться паплюжити і цей день, і тих, для кого він небуденний. Не дивуйтеся з того і не думайте, що вони «не знають, що творять». Знають! Їхня мета – розколоти суспільство, посилити настрої нетерпимості та ненависті, прикриваючись часто «патріотичними» гаслами. Прикро, що на їх боці (явно або приховано) знаходиться нинішня влада. І це теж одна з причин добиватися зміни її і в персональному втіленні, і в організації як системи. Довкола такої потреби слід гуртуватися усім, хто розуміє, – краще життя можливе лише внаслідок згуртованості небайдужих людей. Таких, як ви.

З святом, дорогі друзі і товариші!
Олександр МОРОЗ
Голова Соціалістичної партії

Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse