Середа, 24 Травня 2017,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Травень» «2017»
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений

Багато експертів відзначають, що безперервна політична турбулентність ставить під сумнів будь-які довгострокові проекти в економіці країни.

В якому ж зараз стані перебуває економіка України, про перспективи розвитку зони вільної торгівлі з Євросоюзом, про фінанси та економіку країни розповів екс-міністр економіки, заслужений економіст України Віктор Суслов.

У якому зараз стані перебуває економіка України та яким був 2016 - й для країни в економічному плані?

Після Майдану економіка України продовжує перебувати у кризовому стані. По суті, Україна переживає другу велику структурну ломку своєї економіки після поразки Радянського Союзу в «холодній війні» із Заходом.
Перша відбулася на початку 90-х років минулого століття разом з переходом до ринкової економіки, введенням вільного ціноутворення, зростанням цін на енергоносії, наданням суб'єктам підприємницької діяльності права вільного проведення зовнішньоекономічної діяльності. Тоді Україна, будучи однією з найбільш розвинених країн Європи в про-мисловому і науково-технічному відношенні, втратила значну частину цього потенціалу внаслідок некерованого розриву виробничих зв'язків в рамках радянського народногосподарського комплексу і низьку конкурентоспроможність проми-словості.
Пройшов перший етап деіндустріалізації країни. Однак частина українського потенціалу збереглася завдяки промис-ловій кооперації з іншими пострадянськими країнами.
Друга структурна перебудова почалася нещодавно, після Майдану, в зв'язку з переорієнтацією України на країни За-ходу і спробу виходу із зони геополітичного впливу Росії. Це призвело до закономірного конфлікту з РФ і новому, дуже інтенсивному, етапу розриву виробничих зв'язків в промисловості, припиненню науково-технічного співробітництва. Вже практично вмерла і ніколи не воскресне космічна промисловість («Південмаш» і ін.), авіаційна промисловість (АНТК Антонова і Харківський авіазавод і ін.), суднобудування, інші галузі машинобудування та приладобудування. Зате успіш-но розвивається аграрне виробництво. Швидко формується сировинна структура української економіки. Саме на фор-мування такої структури націлені рекомендації МВФ і інших західних радників.
Ось, наприклад, багато українських політиків наївно мріють про «план Маршалла» для України, сподіваючись, що Захід інвестує багато мільярдів доларів у розвиток індустріального потенціалу України, як колись він зробив це для післявоєн-ної Німеччини та інших європейських країн. Але не всі знають, що «план Маршалла» прийшов на зміну «плану Морген-тау», названого ім’ям міністра фінансів США того часу, який передбачав повну деіндустріалізацію переможеної Німеччи-ни і перетворення її в аграрну країну.
Так ось, для України, судячи з усього, Захід уже підготував не "план Маршалла», а умовний «план Моргентау». Тому що Україна як високорозвинена індустріальна країна, як конкурент, не потрібна Заходу - ні США, ні ЄС. А також тому, що Захід повинен повністю виключити можливість використання промислового і наукового потенціалу України Росією в майбутньому (адже в майбутньому можливі різні політичні повороти в стосунках цих країн), а для цього найрозумніше і саме надійне - просто знищити промисловість і науку в Україні.
Зараз, коли Україна політично повністю контролюється урядами західних країн, фактично знаходиться під зовнішнім управлінням, зруйнувати промисловість і науку зовсім не складно. Навіть в тому, що в Україні планується реформа шкіль-них програм, націлених на значне скорочення вивчення математики і фізики, видно елементи цього умовного «плану Моргентау». Тому що без гарної базової математичної освіти не можна підготувати гарних інженерів. А без інженерів не буде промисловості.
Згадаймо слова Збігнева Бжезинського, радника багатьох американських президентів, про те, що без України Росія ні-коли не відновиться як велика країна, і додамо, що навіть з Україною в якості союзника, але Україною, позбавленою промисловості і науки та з малоосвіченим населенням, Росія теж ніколи не відновиться як велика країна. Але ідеальне рішення в інтересах Заходу - це нескінченний конфлікт між Україною і Росією, в якому ці країни нескінченно б послаблю-вали один одного за власний рахунок. Зараз ми йдемо цим шляхом. Таким, по суті, виявився закономірний для України результат реалізації Програми ЄС «Східне партнерство».
В цілому ж, говорячи про результати українських реформ, відзначимо, що за попередніми даними МВФ за 2016 р Ук-раїна з обсягом виробництва номінального ВВП на душу населення в 1854 дол. зайняла 134 місце в світі. Що дозволило їй міцно утвердитися в якості найбіднішої країни Європи.

Що з нашими експортно-імпортними відносинами?
Експорт товарів і послуг з України в 2016 р. продовжував падати, скоротившись в цілому на 4%, в тому числі в країни СНД - скоротившись ще на 15%. А якщо говорити про структуру експорту та імпорту, на перше місце в експорті міцно вийшла аграрна продукція, а на друге - інші сировинні товари. В імпорті домінують готові товари промислового вироб-ництва. Європейські ринки переповнені високоякісними товарами власного виробництва та імпорту з провідних країн світу. Тому, для просування нікому не відомих українських споживчих товарів необхідно витратити неймовірні суми на їх рекламу, і т.д. і т.п.

Що скажете про діяльність НБУ під керівництвом Валерії Гонтарєвої в цілому?
Ймовірно, Гонтарєва піде. Зараз для «красивого» відходу найсприятливіший момент: черговий транш МВФ отримано, інфляція знизилася, курс гривні відносно стабільний, зачистка банківської системи від «поганих» банків в основному закінчена. Словом, її «місія», як каже сама Гонтарєва, завершена.
Однак, думаю, багато хто розуміє, що внаслідок політики НБУ в кредитно-фінансовій системі України накопичені сер-йозні деформації, по суті - відкладена фінансова криза.
По-перше, НБУ не зміг об'єктивно оцінити взаємозалежність комерційних банків і стан реального сектора економіки. Дуже сильний тиск на банки в ході «зачистки» і формальне застосування до них санкцій через невиконання банківських нормативів, навіть якщо причиною проблем в банках були тимчасові складнощі у їх клієнтів-підприємств, пов'язані, на-приклад, з проблемами реалізації продукції через втрату ринків в Росії, змусили фінансові установи всіляко знижувати ризики своєї діяльності, - тобто скорочувати обсяги кредитування реального сектора. Якщо перерахувати обсяги креди-тних вкладень українських банків в економіку за поточним валютним курсом в доларах, то виявиться, що в лютому 2017-го вони становили лише одну третину до рівня 2013 року. Це - одна з головних причин кризи української промисловості.
По-друге, виведення з ринку відразу багатьох банків, а ринок уже покинули 88 банків, викликало неминучу паніку се-ред клієнтів, в тому числі фізичних осіб, та масований відтік коштів з банківської системи. Тепер довіру до банків втраче-но надовго. Обсяг депозитів в банках (у перерахунку в долари) в лютому 2017 року склав 35% до рівня 2013 року. Украї-на з муками випрошує в борг у МВФ транші по 1 млрд.дол., в той час як десятки мільярдів доларів знаходяться на руках у власного населення. Відбулося зростання тіньової економіки. Бюджет не отримує значну частину своїх доходів. Окре-мою величезною проблемою стала робота ліквідаторів банків з заставами по неповернених кредитах на сотні мільярдів гривень.
По-третє, прагнення знизити ризики змусило банки шукати інші сфери вкладення своїх вільних коштів, і вони знайшли їх у боргових зобов'язаннях уряду. За січень-березень 2017 р. обсяг облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у портфелях комерційних банків збільшився на 29,5 млрд.грн. і досяг 285 млрд.грн. А разом з ОВДП в портфелі НБУ - 383 млрд.грн. - виявляється, що банківська система України вклала в зобов'язання уряду додатково кошти в обсязі понад 2/3 від всього обсягу кредитування економіки. При досить високих ставках виплат по ОВДП і зменшених темпах інфляції стає очевидним, що уряд не здатний обслуговувати ці зобов'язання. Тому попереду – важка бюджетна криза.
У цих умовах не так просто буде знайти відповідального професіонала, який погодився б сісти в крісло Гонтарєвої.

Що відбувається з курсом гривні?
Нічого нового. З гривнею ось уже понад 20 років відбувається одне й те саме: вона падає. Згадаймо, що в 1996 році гривня вводилася з обмінним курсом 1,8 грн. за $ 1, а зараз цей курс перевищив 27 грн. за $ 1, тобто гривня знецінилася в 15 разів. Ця тенденція до девальвації гривні збережеться і на майбутнє, поки Україні не вдасться збалансувати торговий і платіжний баланс і поки уряду не вдасться остаточно відмовитися від фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісії грошей. У ситуації постійного знецінення гривня не може стати засобом накопичення на тривалий період часу. Ось чому, серед іншого, бажання створити накопичувальну пенсійну систему в Україні поки не представляється можливим.

В Україні відбувається зростання цін по всіх фронтах. Які причини такого подорожчання і коли ж настане довгоочікувана стабільність?
Так, зростання цін виробників промислової продукції в лютому 2017 року в порівнянні з лютим 2016 року склав 39%. Причинами цього стали рішення уряду про підвищення тарифів на тепло і електроенергію, цін на газ, девальвація гривні, грошова емісія НБУ та інші фактори.
Довгоочікувана стабільність колись неминуче настане навіть при збереженні нав'язаного країні курсу. Думаю, років через 15-20. Коли завершиться процес деіндустріалізації України, а промислові підприємства будуть порізані на метало-брухт. Коли за рахунок продажу земель вдасться виплатити зовнішні борги, або принаймні зупинити їх зростання. Коли все буде приватизовано, а політична боротьба за власність і фінансові потоки завершаться. Коли вдасться збалансувати торговий і платіжний баланси і бюджет. Коли населення України скоротиться на 15-20 мільйонів людей, як за рахунок природного спаду населення, так і за рахунок витіснення надлишкової робочої сили за кордон. І коли громадяни, які залишуться в Україні в своїй більшості звикнуть обходитися мінімальним, фізично необхідним набором засобів існуван-ня.

Як оцінюєте політику Мінфіну під керівництвом Данилюка?
А хіба у Мінфіну є власна політика, що відрізняється від політики Кабміну? Неможливо оцінити роботу Данилюка, як і будь-якого іншого міністра українського уряду, поки у міністрів немає власних повноважень щодо прийняття рішень в доручених їм сферах державного управління. Поки всі рішення приймаються постановами і розпорядженнями Кабміну. Надання міністрам власних широких повноважень в прийнятті рішень і введення персональної відповідальності за ці рішення - такою повинна бути реформа державного управління. Якої поки немає.

Багато підприємств по всій країні виступають за відновлення економічних зв'язків з РФ, наскільки це можливо?
Відновлення економічних зв'язків з РФ могло б врятувати дуже багато українських підприємств, в тому числі високоте-хнологічних, від неминучого банкрутства. Але скажу прямо: це неможливо без врегулювання політичного конфлікту з Росією. І це неможливо без зміни курсу на рух України в зону геополітичного впливу Заходу – курсу на євроінтеграцію і вступу до НАТО.

За матеріалами http://comments.ua/


Газета

Політичний гумор
Отримала зарплату. Банкомат видав якісь дивні звуки... Думаю – ржав

Вітання
9 травня 1945 року закінчилася Велика Вітчизняна війна – найкривавіша війна в історії земної цивілізації. Ціною незліченних жертв народи Європи і світу звільнилися від фашизму, сподіваючись, що ніколи вже ця коричнева чума не загрожуватиме людству.
Народ України – один із тих, хто поніс найстрашніші втрати в тій війні. Наші батьки, діди і прадіди продемонстрували взірець, як боронити свою землю від загарбників. Тож вклонімося пам’яті солдатів – відомих і безіменних, хто не повернувся з ратного поля, і тих, хто згодом помер від отриманих тяжких ран. Скажімо слова щирої подяки всім тим, хто доживає свого віку з важкими фізичними ранами і незагойним душевним болем. Схилимо голови перед подвигом співвітчизників, що кували перемогу на полях і в заводських цехах, віддаймо шану дітям війни – Перемога на всіх одна! Їхній приклад особливо вагомий тепер, коли вже не гітлерівські нацисти, а новий лукавий і підступний ворог посягає на нашу землю, ставлячи під сумнів священне право народу України на свою свободу і незалежність. Нелегка доля наших славних предків зобов’язує сьогодні кожного із нас зробити все, щоб захистити рідну Вітчизну, аби їхні безприкладні жертви не стали марними. Сердечно вітаємо зі святом Перемоги! Хай вічно живе пам’ять про воїнів – визволителів світу від фашизму! Нехай у нашій єдиній, демократичній, незалежній Україні завжди будуть мир, злагода, добробут і благополуччя!

Політвиконком політичної партії Олександра Мороза “За правду і справедливість”

Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse