Субота, 16 Грудня 2017,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Грудень» «2017»
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений

Багато експертів відзначають, що безперервна політична турбулентність ставить під сумнів будь-які довгострокові проекти в економіці країни.

В якому ж зараз стані перебуває економіка України, про перспективи розвитку зони вільної торгівлі з Євросоюзом, про фінанси та економіку країни розповів екс-міністр економіки, заслужений економіст України Віктор Суслов.

У якому зараз стані перебуває економіка України та яким був 2016 - й для країни в економічному плані?

Після Майдану економіка України продовжує перебувати у кризовому стані. По суті, Україна переживає другу велику структурну ломку своєї економіки після поразки Радянського Союзу в «холодній війні» із Заходом.
Перша відбулася на початку 90-х років минулого століття разом з переходом до ринкової економіки, введенням вільного ціноутворення, зростанням цін на енергоносії, наданням суб'єктам підприємницької діяльності права вільного проведення зовнішньоекономічної діяльності. Тоді Україна, будучи однією з найбільш розвинених країн Європи в про-мисловому і науково-технічному відношенні, втратила значну частину цього потенціалу внаслідок некерованого розриву виробничих зв'язків в рамках радянського народногосподарського комплексу і низьку конкурентоспроможність проми-словості.
Пройшов перший етап деіндустріалізації країни. Однак частина українського потенціалу збереглася завдяки промис-ловій кооперації з іншими пострадянськими країнами.
Друга структурна перебудова почалася нещодавно, після Майдану, в зв'язку з переорієнтацією України на країни За-ходу і спробу виходу із зони геополітичного впливу Росії. Це призвело до закономірного конфлікту з РФ і новому, дуже інтенсивному, етапу розриву виробничих зв'язків в промисловості, припиненню науково-технічного співробітництва. Вже практично вмерла і ніколи не воскресне космічна промисловість («Південмаш» і ін.), авіаційна промисловість (АНТК Антонова і Харківський авіазавод і ін.), суднобудування, інші галузі машинобудування та приладобудування. Зате успіш-но розвивається аграрне виробництво. Швидко формується сировинна структура української економіки. Саме на фор-мування такої структури націлені рекомендації МВФ і інших західних радників.
Ось, наприклад, багато українських політиків наївно мріють про «план Маршалла» для України, сподіваючись, що Захід інвестує багато мільярдів доларів у розвиток індустріального потенціалу України, як колись він зробив це для післявоєн-ної Німеччини та інших європейських країн. Але не всі знають, що «план Маршалла» прийшов на зміну «плану Морген-тау», названого ім’ям міністра фінансів США того часу, який передбачав повну деіндустріалізацію переможеної Німеччи-ни і перетворення її в аграрну країну.
Так ось, для України, судячи з усього, Захід уже підготував не "план Маршалла», а умовний «план Моргентау». Тому що Україна як високорозвинена індустріальна країна, як конкурент, не потрібна Заходу - ні США, ні ЄС. А також тому, що Захід повинен повністю виключити можливість використання промислового і наукового потенціалу України Росією в майбутньому (адже в майбутньому можливі різні політичні повороти в стосунках цих країн), а для цього найрозумніше і саме надійне - просто знищити промисловість і науку в Україні.
Зараз, коли Україна політично повністю контролюється урядами західних країн, фактично знаходиться під зовнішнім управлінням, зруйнувати промисловість і науку зовсім не складно. Навіть в тому, що в Україні планується реформа шкіль-них програм, націлених на значне скорочення вивчення математики і фізики, видно елементи цього умовного «плану Моргентау». Тому що без гарної базової математичної освіти не можна підготувати гарних інженерів. А без інженерів не буде промисловості.
Згадаймо слова Збігнева Бжезинського, радника багатьох американських президентів, про те, що без України Росія ні-коли не відновиться як велика країна, і додамо, що навіть з Україною в якості союзника, але Україною, позбавленою промисловості і науки та з малоосвіченим населенням, Росія теж ніколи не відновиться як велика країна. Але ідеальне рішення в інтересах Заходу - це нескінченний конфлікт між Україною і Росією, в якому ці країни нескінченно б послаблю-вали один одного за власний рахунок. Зараз ми йдемо цим шляхом. Таким, по суті, виявився закономірний для України результат реалізації Програми ЄС «Східне партнерство».
В цілому ж, говорячи про результати українських реформ, відзначимо, що за попередніми даними МВФ за 2016 р Ук-раїна з обсягом виробництва номінального ВВП на душу населення в 1854 дол. зайняла 134 місце в світі. Що дозволило їй міцно утвердитися в якості найбіднішої країни Європи.

Що з нашими експортно-імпортними відносинами?
Експорт товарів і послуг з України в 2016 р. продовжував падати, скоротившись в цілому на 4%, в тому числі в країни СНД - скоротившись ще на 15%. А якщо говорити про структуру експорту та імпорту, на перше місце в експорті міцно вийшла аграрна продукція, а на друге - інші сировинні товари. В імпорті домінують готові товари промислового вироб-ництва. Європейські ринки переповнені високоякісними товарами власного виробництва та імпорту з провідних країн світу. Тому, для просування нікому не відомих українських споживчих товарів необхідно витратити неймовірні суми на їх рекламу, і т.д. і т.п.

Що скажете про діяльність НБУ під керівництвом Валерії Гонтарєвої в цілому?
Ймовірно, Гонтарєва піде. Зараз для «красивого» відходу найсприятливіший момент: черговий транш МВФ отримано, інфляція знизилася, курс гривні відносно стабільний, зачистка банківської системи від «поганих» банків в основному закінчена. Словом, її «місія», як каже сама Гонтарєва, завершена.
Однак, думаю, багато хто розуміє, що внаслідок політики НБУ в кредитно-фінансовій системі України накопичені сер-йозні деформації, по суті - відкладена фінансова криза.
По-перше, НБУ не зміг об'єктивно оцінити взаємозалежність комерційних банків і стан реального сектора економіки. Дуже сильний тиск на банки в ході «зачистки» і формальне застосування до них санкцій через невиконання банківських нормативів, навіть якщо причиною проблем в банках були тимчасові складнощі у їх клієнтів-підприємств, пов'язані, на-приклад, з проблемами реалізації продукції через втрату ринків в Росії, змусили фінансові установи всіляко знижувати ризики своєї діяльності, - тобто скорочувати обсяги кредитування реального сектора. Якщо перерахувати обсяги креди-тних вкладень українських банків в економіку за поточним валютним курсом в доларах, то виявиться, що в лютому 2017-го вони становили лише одну третину до рівня 2013 року. Це - одна з головних причин кризи української промисловості.
По-друге, виведення з ринку відразу багатьох банків, а ринок уже покинули 88 банків, викликало неминучу паніку се-ред клієнтів, в тому числі фізичних осіб, та масований відтік коштів з банківської системи. Тепер довіру до банків втраче-но надовго. Обсяг депозитів в банках (у перерахунку в долари) в лютому 2017 року склав 35% до рівня 2013 року. Украї-на з муками випрошує в борг у МВФ транші по 1 млрд.дол., в той час як десятки мільярдів доларів знаходяться на руках у власного населення. Відбулося зростання тіньової економіки. Бюджет не отримує значну частину своїх доходів. Окре-мою величезною проблемою стала робота ліквідаторів банків з заставами по неповернених кредитах на сотні мільярдів гривень.
По-третє, прагнення знизити ризики змусило банки шукати інші сфери вкладення своїх вільних коштів, і вони знайшли їх у боргових зобов'язаннях уряду. За січень-березень 2017 р. обсяг облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у портфелях комерційних банків збільшився на 29,5 млрд.грн. і досяг 285 млрд.грн. А разом з ОВДП в портфелі НБУ - 383 млрд.грн. - виявляється, що банківська система України вклала в зобов'язання уряду додатково кошти в обсязі понад 2/3 від всього обсягу кредитування економіки. При досить високих ставках виплат по ОВДП і зменшених темпах інфляції стає очевидним, що уряд не здатний обслуговувати ці зобов'язання. Тому попереду – важка бюджетна криза.
У цих умовах не так просто буде знайти відповідального професіонала, який погодився б сісти в крісло Гонтарєвої.

Що відбувається з курсом гривні?
Нічого нового. З гривнею ось уже понад 20 років відбувається одне й те саме: вона падає. Згадаймо, що в 1996 році гривня вводилася з обмінним курсом 1,8 грн. за $ 1, а зараз цей курс перевищив 27 грн. за $ 1, тобто гривня знецінилася в 15 разів. Ця тенденція до девальвації гривні збережеться і на майбутнє, поки Україні не вдасться збалансувати торговий і платіжний баланс і поки уряду не вдасться остаточно відмовитися від фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісії грошей. У ситуації постійного знецінення гривня не може стати засобом накопичення на тривалий період часу. Ось чому, серед іншого, бажання створити накопичувальну пенсійну систему в Україні поки не представляється можливим.

В Україні відбувається зростання цін по всіх фронтах. Які причини такого подорожчання і коли ж настане довгоочікувана стабільність?
Так, зростання цін виробників промислової продукції в лютому 2017 року в порівнянні з лютим 2016 року склав 39%. Причинами цього стали рішення уряду про підвищення тарифів на тепло і електроенергію, цін на газ, девальвація гривні, грошова емісія НБУ та інші фактори.
Довгоочікувана стабільність колись неминуче настане навіть при збереженні нав'язаного країні курсу. Думаю, років через 15-20. Коли завершиться процес деіндустріалізації України, а промислові підприємства будуть порізані на метало-брухт. Коли за рахунок продажу земель вдасться виплатити зовнішні борги, або принаймні зупинити їх зростання. Коли все буде приватизовано, а політична боротьба за власність і фінансові потоки завершаться. Коли вдасться збалансувати торговий і платіжний баланси і бюджет. Коли населення України скоротиться на 15-20 мільйонів людей, як за рахунок природного спаду населення, так і за рахунок витіснення надлишкової робочої сили за кордон. І коли громадяни, які залишуться в Україні в своїй більшості звикнуть обходитися мінімальним, фізично необхідним набором засобів існуван-ня.

Як оцінюєте політику Мінфіну під керівництвом Данилюка?
А хіба у Мінфіну є власна політика, що відрізняється від політики Кабміну? Неможливо оцінити роботу Данилюка, як і будь-якого іншого міністра українського уряду, поки у міністрів немає власних повноважень щодо прийняття рішень в доручених їм сферах державного управління. Поки всі рішення приймаються постановами і розпорядженнями Кабміну. Надання міністрам власних широких повноважень в прийнятті рішень і введення персональної відповідальності за ці рішення - такою повинна бути реформа державного управління. Якої поки немає.

Багато підприємств по всій країні виступають за відновлення економічних зв'язків з РФ, наскільки це можливо?
Відновлення економічних зв'язків з РФ могло б врятувати дуже багато українських підприємств, в тому числі високоте-хнологічних, від неминучого банкрутства. Але скажу прямо: це неможливо без врегулювання політичного конфлікту з Росією. І це неможливо без зміни курсу на рух України в зону геополітичного впливу Заходу – курсу на євроінтеграцію і вступу до НАТО.

За матеріалами http://comments.ua/


Газета

Політичний гумор
Об’ява. Куплю виграшний білет на будь-яку суму будь-якої лотереї удвічі дорожче суми виграшу (прізвище і партійність депутата… здогадайтесь самі).

Вітання
Висловлюємо Вам сердечну вдячність за невтомну працю, за великий талант і покликання сіяти мудрість і знання, за любов до дітей і рідного краю.
Ваші серця завжди наповнені добротою і співчуттям. Цими чудовими якостями Ви щедро ділитесь з дітьми. Вам вірять, Вас люблять і шанують. Ви здійснюєте зв’язок часів, продовжуючись у своїх учнях. Бажаємо Вам здоров’я, невичерпних творчих сил, натхнення, щастя і довгої людської пам’яті. Хай завжди щедрою на сходи буде освітянська нива, а в усіх Ваших починаннях будуть супутниками успіх і удача!

Політвиконком
політичної партії
“Олександра Мороза
“За правду і справедливість”

Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse