Неділя, 17 Листопада 2019,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Листопад» «2019»
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений

(17.10.2019)
УКРАЇНА ПОТУЖНО ПЕРЕВИКОНАЛА “ПЛАН” ООН ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. МИ ВЖЕ В 2100 РОЦІ
У проекті держбюджету-2020 на проведення перепису населення (другого в історії незалежної України) заплановано виділити 3,43 млрд гривень. Про це повідомили в міністерстві фінансів України. При цьому у вересні Держслужба статистики зафіксувала падіння чисельності населення країни нижче за відмітку 42 мільйони. Як відомо, останній раз перепис населення в Україні проводили в 2001 році, хоча ООН рекомендує проводити такі заходи не рідше ніж раз у десять років. Тому реальну кількість громадян, які проживають в Україні, ніхто точно не знає.

МЕРТВІ ДУШІ

За результатами перепису 2001 року було встановлено, що в Україні на той момент проживало 48,5 млн осіб. Навіть якщо прийняти на віру сьогоднішні дані Держстату (42 млн.), то скорочення на 6,5 млн за 18 років - вже виглядає катастрофою, яка порівнювальна тільки зі зменшенням населення під час Великої Вітчизняної війни (тоді УРСР втратила 9 млн громадян, або приблизно 25% населення).
Однак насправді офіційні дані Держслужби статистики в самій Україні вже давно ніхто серйозно не сприймає - аж надто сильно вони відірвані від реальності. Їх враховує хіба що Департамент ООН з економічних і соціальних питань, якому ніколи вникати в тонкощі наших національних маніпуляцій. Виходячи з наявних даних, і з огляду на сучасні тенденції, в ООН підрахували: у 2050 році в Україні буде жити близько 35 мільйонів людей, а в 2100 - менше 25 мільйонів.
Тим часом, українські експерти та політики (незалежно від політичних поглядів і партійної приналежності) визначають чисельність реального, а не номінального, населення в 26-28 мільйонів мешканців. Ці цифри отримані за допомогою безпомилкових методів, заснованих на споживанні хліба, електроенергії та інших ресурсів.
Таким чином, показники, до яких Україна повинна була прийти тільки через 80 років, практично вже досягнуті.
Те, що в нашій державі так довго не проводився перепис населення, має свої переваги для нечесних і корумпованих українських влад . Наприклад, для махінацій на виборах. Адже коли точна кількість виборців невідома, то у політиків з'являється можливість маніпулювати, приписувати голоси, влаштовувати різні підтасування і т.д.
Але є і більш меркантильні вигоди при відсутності перепису. Наприклад, багато західних фондів фінансують Україну з різних напрямків (медицина, комуналка, соціальні програми), виходячи з офіційної чисельності населення. Тому, якщо населення в реальності менше, ніж вказується в офіційних джерелах, то грошей, з яких годуються українські чиновники, стає більше. І це дозволяє провертати більш прибуткові (для чиновників) корупційні схеми.
Та й взагалі, більш престижно, коли глава держави говорить від імені 48,5 мільйонів співгромадян, ніж від 22 або навіть 28. Хоча аналітики стверджують, що з тієї цифри, яка була в 2001 році, тепер уже майже половина - це мертві душі.

КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ?

Але найстрашніше - в подальшому темпи скорочення населення не тільки не знизяться, а й посиляться. Серед чинників експерти в першу чергу називають масову втечу українців на закордонні заробітки, причому в 2017 році українська статистика відзначила зміну складу еміграції. Країну стали залишати сім’ї людей, які раніше виїхали на заробітки. Тобто, вони не збираються повертатися.
На додачу до мільйонів людей, які залишили країну в пошуках роботи, країна ще й банально вимирає. З початку 90-х років (коли українців було 52 мільйони) і до цього дня (коли їх залишилося 26-28 мільйонів) Україна вимирає з постійною швидкістю - по 200-300 тисяч осіб на рік. При цьому в суспільстві зростає відсоток людей похилого віку - це видно на прикладі постійно зростаючого дефіциту Пенсійного фонду. Сам по собі цей факт свідчить, що співвідношення пенсіонерів (літніх) і працюючих (щодо молодих) стрімко погіршується.
Крім того, погіршується співвідношення між смертністю і народжуваністю - тут навіть Держстат України не в силах замилити очі і дає жахливу статистику. На кожні 100 смертей припадає лише 49 народжених дітей (дані за 1-е півріччя 2019 року).
До цього ще треба додати високу дитячу смертність (в Україні вона знаходиться на рівні африканських країн), а також смертність до досягнення повноліття. В результаті вийде, що покоління вступаюче у дорослий вік не покриває навіть 50% від вмираючих. Отже, в досяжній для огляду перспективі, швидкість вимирання України ( яка і без того в рази обігнала оцінки експертів ООН) не тільки не знизиться, але збільшиться - адже народжені нечисленні покоління будуть народжувати ще менше дітей.
До загального старіння населення додасться катастрофічний стан медицини. А це ще більше збільшить смертність літніх людей і дітей (дві найбільш залежні від медицини групи населення).

РИЗИКИ І ПИТАННЯ

Зрозуміло, що керівництву країни (якщо тільки воно не збирається "хімічити" на виборах і красти) просто необхідно мати інформацію про фактичну кількість населення. Ці дані є базою для формування регіональних бюджетів, визначення розміру субвенцій, розрахунку навантаження на транспортну інфраструктуру, необхідної кількості дитячих садків, шкіл та медичних закладів і т.д.
Мабуть, у зв'язку з цим в команді Володимира Зеленського ще під час президентської кампанії заговорили про необхідність переписати населення. Тепер цей намір близький до реалізації: Кабінет міністрів України призначив плановий перепис населення на 2020 рік. За попередніми підрахунками, вона обійдеться держбюджету майже в 3,5 млрд гривень.
І все ж питання по перепису залишаються. "Я побоююся, що перепис населення може бути політизований, що, в свою чергу, може позначитися на його якості. Але, якщо все буде зроблено правильно, він може показати реальну кількість населення, яке значно менша за ті цифри, які зараз надає Держстат", - заявив заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олександр Гладун.
Хоча, багато експертів вважають: без політизації точно не обійдеться. Наприклад, як уряд збирається враховувати громадян в невизнаних республіках Донбасу? За статистикою ДНР / ЛНР, там проживає 2,3 млн осіб. Приблизно стільки ж проживає в Криму. Якщо київська влада не стане враховувати цих людей в своїх розрахунках (а провести там перепис ми навряд чи зможемо в недалекому майбутньому), - то чи не буде це свідчити про фактичне визнання втрати цих територій і населення? А якщо це так, то взагалі чи відбудеться перепис? Адже вже багато разів було в історії незалежної України, коли влада відмовлялася від розумних і логічних, економічно вигідних проектів - заради сумнівної політичної кон'єктури.
Олексій Градов
Газета

Політичний гумор
Наступающий Новый Год – Год Свиньи. Мы спросили у Олега Ляшко:
- Каким будет 2019 год для депутатов?

Олег Валериевич, сделав неприличное лицо, загадочно хрюкнул и сказал:
- Запомните, в каком блюде вы проснулись на новогоднем корпоративе, так тому и быть!
1. В "Оливье" - значит, год пройдёт спокойно и традиционно.
2. В "Мимозе" - год обещает новые знакомства (скорее всего, после президентских выборов).
3. В "Селёдке под шубой" - год не предвещает ничего хорошего - вы не попадёте в новый парламент.
4. В салате с крабовыми палочками - вас ожидает бурный курортный роман.
5. В "Цезаре с курицей" - изберут депутатом ещё раз.
6. В "Цезаре с креветками" - выиграете много денег.
7. В солёных грибах или огурчиках - вас весь год будут мариновать в НАБУ за ложные сведения в Е-декларации.
8. В горячих закусках - вы крепкий чувак, как всегда наобещаете, наврете и выкрутитесь!
9. Если вы промахнулись и никуда мордой не попали - год будет нетрадиционным и непредсказуемым.

Вітання
26 жовтня 1991 року відбувся Установчий з’їзд Соціалістичної партії України.
Історія, схоже, не має прикладів, щоб за місяць після проголошення намірів про створення партії відбувся її Установчий з’їзд. Партії справжньої, ідеологічної, в яку об’єднались прихильники соціальної справедливості, на хвилі протесту проти сваволі тодішньої влади, розуміючи і причину руйнування КПРС – внаслідок відірваності від реального життя її керівництва, засилля демагогії і формалізму, бюрократизації її вищих структур. Підготовчу та організаційну роботу до з їзду забезпечила група ініціаторів: Віль Миколайович Ромащенко, Адам Іванович Мартинюк, Володимир Васильович Кизима, інші небайдужі люди. Цілодобово тримався телефонний зв'язок з обласними і районними оргкомітетами. Переповнений зал колишнього будинку політосвіти на вулиці Володимирській підтвердив ефективність проведеної роботи, а склад делегатів засвідчив прагнення великої частки народу добиватися тих засад суспільного життя, які оформлені були згодом у вигляді Програми СПУ. Історія партії зберігає всі її успіхи і невдачі. Їх треба пам’ятати, маючи на увазі, що ніяка інша ідеологія, крім соціалістичної, ніяка інша партія не врятує Україну від катастрофи, до якої її вели владні керманичі впродовж більше чверті століття. Сьогодні партія переживає складний період відновлення після скоординованих ударів по ній з боку реакційної влади та внутрішніх політичних пристосуванців. Внаслідок дій розкольників – різноманітних «оновлювачів» партії – ми поки-що втратили можливість фактично очолити всю державну політику, зробивши Україну впливовим суб’єктом світового співжиття, а народ – заможним і авторитетним творцем власної історії. Одначе позитивна перспектива України все-одно можлива лише при реалізації наших програмних цілей. Найгострішими і найважливішими серед них нині є припинення нав’язаної війни і збереження землі у власності народу і держави, недопущення перетворення її у товар. Довкола цих проблем ми розгортаємо організаційну та ідеологічно-пропагандистську роботу, виходячи з простої альтернативи: якщо не ми, то хто? Якщо не по-нашому, то буде втрачена Україна! Виходячи з такої реальності та вітаючи усіх вас з датою першого з’їзду, прошу членів партії, її районних та обласних активістів активно включитися в розповсюдження нашої ідеології, в підбір у партію поповнення – представників нового покоління, рівень і суть життя якого повністю залежить від діяльності нашої партії.

О. Мороз,
голова партії

Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse