Середа, 20 Лютого 2019,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Лютый» «2019»
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728   

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений

(22.01.2019)
Про Соцпартію і її лідера забули 10 років тому, коли вона вперше не пройшла на виборах у Верховну Раду. А в 2014 році в Раду не пройшла і Компартія – і лівих сил на політичному Олімпі не залишилося. Це виглядає особливо дивним саме в Україні, де зарплати у більшості людей мізерні, а умови праці жахливі. Наприклад, 13-годинний робочий день кухаря в київському ресторані або продавця-консультанта в магазині брендового одягу (престижні місця роботи) вважається нормою, а зарплата в 10-12 тис. грн (смішна як по евпропейским, так і за азіатськими мірками) – дуже пристойною.
Чи є майбутнє у лівих ідей в Україні – про це "Вісті" і вирішили поговорити з патріархом української політики Олександром Морозом.

- Чи є майбутнє у лівих ідей в Україні - про це "Вісті" і вирішили поговорити з патріархом української політики Олександром Морозом.

- Попит на соціалістичні ідеї в суспільстві дуже великий, - говорить Мороз на початку нашої бесіди. - Не випадково сьогодні на цьому намагаються грати спекулянти від політики - і створюються партії, в назві яких експлуатуються ідеї "соціалістичний" або "соціальна справедливість". Я очолюю Соціалістичну партію Олександра Мороза. Ми спеціально на з'їзді таке визначення зроби-ли, хоча я ніколи не прагнув до персоналізації. Просто, щоб люди розуміли, про що мова. Тому що ідеологічна соціалістична партія була та, яку я створював в 1991 році. Вона користувалася підтримкою людей, але у зв'язку з тим, що функціонування партій в певний період в Україні стало фактично видом бізнесу, соціалістичній ідеологічній партії стало важко пробиватися.
Сьогодні видно певне протверезіння людей. Тим паче, що дуже багато змін в політичному спектрі пройшло, і є багато партій, які мають тільки назву і нічого за ним, - більше 350 партій. Це ненормально для держави.
Тому я і мої однодумці займаються створенням політичної платформи європейського типу, куди можуть приєднатися партії, які по суті відстоюють інтереси соціальної справедливості, щоб можна було боротися за представництво в парламенті. Можемо створити політичне об'єднання - і в єдиному списку виступати.
Наразі не важливі навіть ідеологічні нюанси - важливо зберегти державу. Вона руйнується сьогодні зусиллями влади, настільки послідовно, що може йтися про закінчення існування "проекту України". Цього не можна допустити.

- Ви говорите, держава руйнується зусиллями влади. А владу у нас втілює Петро Порошенко, президент, який в 2004 році стояв на Майдані разом з Ющенком. І разом з вами. Тоді, в 2004 році, багато ваших виборців - прибічники Соцпартії, неоднозначно сприйняли ваше рішення підтримати Ющенка і Майдан. Якби ви тоді знали, до чого це приведе, то чи зробили б так само?
Звичайно так само. Тоді була загроза третього приходу Кучми. І усе це (масові протести, Майдан, Помаранчева революція, - "Ві-сті") робилося, щоб Кучма сказав - ось бачите, без мене нічого не виходить, значить, я повинен йти на третій термін. А Конститу-ційний суд на той час вже написав - Кучма може йти на третій термін, перший термін у нього не рахується (перший термін пре-зидентства Леоніда Кучми почався ще до прийняття Конституції, в якому вказувалося, що президента можуть обирати тільки на два терміни, - "Вісті").
Так от, щоб запобігти третьому приходу Кучми, треба було підтримати Ющенка, який перед цим зі мною підписав угоду, де зо-бов'язувався продовжувати політичну реформу, не дозволити продаж землі, вивести війська з Іраку. Там всього 7 пунктів було. І він від них відмовився на другий день, ставши президентом.

- Але не від усіх відмовився. Конституційну реформу, якої ви домагалися, він підтвердив.
Він відмовився її продовжити. Йшлося не про зменшення повноважень президента і про новий баланс між гілками влади. А друга частина політичної реформи передбачала ліквідацію обласних і районних адміністрацій і передача повноважень виборним органам на місцях. Ющенко попросив - давайте ми проголосуємо через пару місяців.

- Тобто, вже тоді була друга частина політичної реформи? Вона торкалася місцевого самоврядування.
Так! Щоб це реалізувати навіть на рік відкладалося введення змін в Конституцію, проголосованих напередодні президентських виборів, - з червня 2006 року. Він мав рік повноважень, як при Кучмі.
Якщо ти так домагався цих повноважень, то скажи що ж було в твоїй діяльності в цей період? Нічого не було! Він не здатний був виконувати функцію президента. Але рвався до влади - і йому підігравали деякі структури. Та ж Юлія Тимошенко та інші… Тому що кожен себе приміряв до цієї посади. Корону приміряв на голову, не враховуючи, підходить вона чи ні. Так от, сьогодні настав період забезпечити ту самоврядність, яка, ви пам'ятаєте, не зовсім легітимним шляхом була скасована…
Зміна системи, ліквідація адміністративної вертикалі, передача повноважень виборним структурам і наділення їх можливостя-ми через реформу бюджетного і податкового законодавства, - це буде зроблено обов'язково, і тоді ми побачимо, як зміниться людина. Він стане Громадянином, тому що його можливості і задоволення його потреб залежатимуть від того, яка влада сформо-вана. Тобто, він зі своїм благополуччям зав'язаний на публічну владу - і від її ефективності залежить його добробут, добробут громади, благополуччя країни. Це принципово міняє статус людини в суспільстві - це буде дійсно громадянин, так як в Польщі, Іспанії або інших країнах.
Ось, що називається "Європейський вибір". Не членство в якихось структурах, де нас ніхто не чекає - це усе, вибачте, окозами-лювання. Ми вже вступили в асоціацію. Я пам'ятаю, коли років 5-6 назад з'явився проект угоди про асоціацію з ЄС. Це великий документ, майже на 700 сторінок. Я сумлінно пропрацював цей документ - і виступив із заявою. Сказав, давайте підпишемо полі-тичну частину угоди, навіть в односторонньому порядку. Ми повинні продемонструвати світу, що йдемо до європейської форми управління. Німці ж не прийдуть до нас займатися боротьбою з корупцією, забезпечувати демократію... Але економічну частину цієї угоди писали не в Києві. Писали в структурах у Брюсселі, Страсбурзі - там, де своїми проблемами займається керівництво ЄС і Єврокомісії. Вони підлаштовували під потреби ЄС можливості України. А в Києві, схоже, ніхто не читав, що там написане.

- Часто говорять, що підписували, не читаючи. Мені здається, це все-таки жарт. Реально хіба так може бути?
Я суджу з фактів. Ми туди приєднуємося як колонія - джерело сировини, дешевої робочої сили, або середовище збуту товарів. Ось вранці прокидаєшся, зайшов у ванну, ручку крану підняв - фінська, зубна щітка британська, бритва голландська, шкарпетки польські, костюм, у кого є гроші - італійський, взуття те ж. Адже це робочі місця, це джерело наповнення бюджету, економіка, зайнятість людей...

- Ви говорили про розвиток місцевого самоврядування. Усі кандидати в президенти це обіцяють. Але якщо виграють вибори, забувають про це. Наприклад, Янукович. Він говорив про місцеве самоврядування - те, що відрізняє нас від Європи, адже у нас усі гроші розподіляються з центру. Коли став президентом, реформа місцевого самоврядування забуксувала. Зараз вона теж переважно на папері. Тому що це невигідно - для Києва, центру, Мінфіну.
Там є один нюанс. У Конституції передбачається можливість об'єднання громад. І там є одне слово, яке пропущене сьогодні на практиці, - "добровільне об'єднання громад". Принцип добровільності передбачає, що люди свідомо розуміють необхідність тако-го об'єднання. А коли, умовно кажучи, сільська рада живе на субвенціях, нічого не маючи у своєму розпорядженні - немає нічого, хіба що одна забігайлівка, де продають горілку... У них немає засобів на найнеобхідніші речі, на оплату світла. І тепер говорять, ми проводимо об'єднання. Провели вибори. Потім чуємо - бачите, в скільки збільшилося фінансування місцевих громад... Люди добрі, ну що ж ви брешите? Було 20 жебраків, об'єднали в купу - вийшов величезний нищеброд.

- Я до чого це запитав - зараз починаються вибори, буде багато обіцянок. І влада можливо поміняється, але збережеться небезпека, що знову ніхто не виконуватиме обіцянки.
Небезпека така є. Безумовно. Сьогодні під час виборчих кампаній говорять про те, що людей хвилює, що стосується їх інтересів. "Я гарантую зменшення цін на газ удвічі", - ось говорять. А то і в чотири рази.

- Це ви про Тимошенко?
Так. Удвічі. Вона розігнала цю суму в 9 разів, а тепер хоче удвічі понизити. Показує діаграми, які їй підготували. Так само роб-лять й усі інші. Той (Порошенко, - "Вісті") акцент робить на церкві, а той - ще на чомусь.
Люди добрі, але ж це не функція президента! Ви почитайте Конституцію. Головна функція президента - гарантувати дотри-мання Конституції всіма.
Тому сьогодні обіцяти, що ти займатимешся чимось подібним, неправильно - тому що у тебе таких функцій не буде. А ось що стосується президента, наприклад, - Закон про імпічмент. Або про спеціальні слідчі комісії. При мені він голосувався кілька разів - і здолати вето президента ніколи не виходило. І при Кучмі, і при Ющенку те ж саме було. Так от, потрібно гарантувати те, що Президент може робити... Ініціювати проведення референдуму про зміну системи влади, поглиблення політичної реформи. Ліквідовувати державні адміністрації… Ось це все провести референдумом. Передбачити перелік тих інновацій, які необхідно зробити.

– Коли Тимошенко йде в президенти і говорить, що вона понизить вартість газу для населення удвічі – то це всім зрозуміло. А коли Мороз йде в президенти, він що пообіцяє? Що дотримуватиметься Конституції? Адже це мало кого хвилює. З 1999 року про вас говорять, що ви не приділяєте належної уваги піару. Наразі час такий, що це дуже важливо. Президентом може стати шоумен. У Зеленского, напевно, вийде…
Звичайно можна і треба домагатися зниженню цін на газ. Тільки це не функція президента. Цим Кабмін повинен займатися. А функція президента – організовувати роботу так, щоб кожен займався своєю справою.
Був Майдан – я не називатиму Революція Гідності, тому що це не революція була, і гідності ніякої людям не забезпечила. Але виступає відомий вам молодий політик. Який говорив, що куля в лоб... і по пальцях розповідає, як буде справа з газом організо-вана. Говорить, що ми маємо 20 млрд. здобичі власною – і вартістю 50 дол. з всіма націнками. Коротше, золото, а не пропозиція. Ставши прем'єром на другий день, він підписує документи з МВФ, і як велике досягнення повідомляє: ми перемогли дефолт, позичивши гроші у МВФ під ті умови, які Фонд продиктував. Ну так не можна робити! Роби те, що обіцяв людям.
Взагалі всі державні посади повинні формуватися за принципом "приняв-здав", щоб можна було давати оцінку і відповідати за результати. Тоді буде порядок в Україні. А ті, хто повинні прийти до влади, у тому числі, з подання президента, вони повинні робити конкретні речі, які врешті-решт приведуть Україну в число успішних країн у світі.
Це елементарно можна зробити, якщо рухатися в правильному напрямку. А те, що сьогодні робиться, – цей рух до катастрофи, до припинення існування держави.
Людям в цьому плані час протверезіти. І припинити міняти гречку на фейки, припинити вірити неукам і брехунам. Зараз це всюди. Я включаю телевізор – і вчений, доктор історичних наук починає розповідати, що Жуков був мародер. Ти це бачив? Ти там був? Де ти читав це? Інший так званий вчений говорить, що Ленін в 1916 році закликав до ще однієї світової війни. Я закінчив вищу партійну школу, і такого жодного разу не зустрічав – а ти де взяв? Ти ж наукове звання маєш… Ще один кандидат історич-них наук з таким симпатичним обличчям – не худим, а навіть повнішим, ніж у мене – говорить, партійні працівники в радянські часи отримували заробітну плату в 7 разів більшу, ніж середня по країні. Ідіот! Я був партійним працівником, прийшов в Компар-тію на роботу, отримував ту ж зарплату, яку мав, працюючи інженером в обласному об'єднанні сільгосптехники. Звідки ти це взяв? І цю нісенітницю, цю брехню нав'язуються цинічно раз по раз. Тоді давайте так подивимося, сьогодні над Дніпром – на греблі – біля кожного обласного центру, в таких хороших місцях є багато резиденцій, багато, скажімо так, Межигір’їв. А ну, пока-жіть там комуняк... Чого ви брешете про те, що вони були такими? А це робиться, щоб дати зрозуміти – не звертайте увагу, зав-жди було так, як зараз. Хоча ні, так було не завжди.

– А чи є ознаки катастрофи зараз? Які саме ви можете назвати?
Іміграція колосальна, якої світ не знав ніколи. Про це ж ніхто не говорить. Або, скажімо, дебілізація освіти. У мене є знайомий – Адріан Михальчишин, батько Юрія Михальчишина (замголови Львівської обласної організації ВО "Свобода", депутат ВР VII скликання, – "Вісті"). Хлопець радикально налаштований, але він розумний. А його батько – міжнародний гросмейстер з шахів. Об'їздив весь світ, має підстави критично ставитися до того, що було раніше. Я з повагою відношуся до нього, тому що відомих мені персонажів він оцінює так, як і я…
Він говорить, у нас же була дуже пристойна система освіти – навіщо орієнтуватися на Європу, де 12 років навчання. Навіщо в Міносвіти кажуть, що не потрібно вчити таблицю множення? У мене десь 8 років педагогічного стажу, і я своїм студентам викла-дав нарисну геометрію, і в моїй аудиторії висів портрет Лобачевського з цитатою – "математику вже тому вчити потрібно, що вона розум упорядковує". А якщо людина сьогодні не знає таблиці множення, як він може логічно мислити? І ось Адріан Богданович говорить, якщо людина добре знає, користується комп'ютером, але не знає таблицю множення, то це дебілізація. Це деградація освіти. І він правий.
Свіжий факт: приходять якісь дебіли в Центр серця, де керівник Борис Тодуров робить унікальні для світової медицини опера-ції – і починають "домагатися правди". А правда яка? Хтось там їм заплатив – і вони прийшли сюди, а Міністерство охорони здоров'я підгавкує їм із цього приводу. Я писав, що на поріг цього закладу представників Мінохоронздоров'я не можна пускати, щоб не дискредитувати цей заклад. Ну, як так може бути? Це управління? Це реформи?
Нам тепер міністр розповідає, як потрібно українцям сало їсти, як рухатися, займатися – я усе життя займаюся фізкультурою, силовою зарядкою – і без порад міністра якось обходився…
А які поради – в селі немає фельдшера, говорять, можна по Інтернету, по Скайпу консультуватися у фахівця. Тільки у селі Інте-рнету теж немає. Не кажучи вже про те, що літні люди не можуть навчитися користуватися Скайпом. Ось це все – організація вимирання населення для вирішення геополітичних або геостратегічних завдань. І я стільки неуків знаю, які доводять, що це ефективно.
Для кого, питається, ефективно? У нас 643 людини мають в офшорах свої рахунки, більше 500 компаній офшорних наші "дос-тойники" організували. Відповідний аналіз показує, що у нас за один рік при тотальному збідненні населення збільшилася кіль-кість тих, у кого статки більше 50 млн. дол. – на 30 осіб їх більше стало! Тобто, ми йдемо вперед.
Причому, якщо зібрати усі ці статки разом – включаючи зароблене на продажі цукерок і на продажі зброї теж – і уявити, що зе-мля продається у нас за середньоєвропейською ціною, то з'ясується, що грошей вистачить лише на 10% землі сільгосппризначен-ня. І тоді питання, а для кого ми хочемо відкривати ринок землі? Відповідь дуже проста – прийдуть сюди ті, хто володітиме зем-лею – і означає, володітимуть державою. Тільки нехай не думають, що вони побудують новий Єрусалим в Дніпропетровську, як деякі зараз пропагують.
І якщо дивитися під таким кутом зору, то видно, що вся система державного управління здійснюється по інтересах зовнішніх управлінців. Вона жодним способом не враховує потреб українського громадянина. А робиться все це тими, хто вже бачить собі життя за межами України – вони купили собі там житло, не над Дніпром – а над Темзою, над Сеною і в інших місцях.

– Ви часто говорили про скандинавський соціалізм. Я наведу приклад – в Норвегії, де середня зарплата – близько 5 тис. євро – найвища зарплата в країні у архієпископа офіційної Церкви Норвегії (одна з лютеранських церков). І вона в два рази вище за зарплату прибиральниці, яка прибирає в резиденції архієпископа. Ось це скандинавський соціалізм. Чи потрібний він нам, і чи реально нам коли-небудь до нього прийти?
Звичайно реально. Для того, щоб змінити ситуацію, змінити систему, настрої людей, які побачать, що ось робиться те, що пот-рібно – вистачить 2-3 роки, не більше. І не буде таких перекосів, як зараз. Наприклад, Укрпошта. Я прикинув, десь 30 працівників верхньої ланки отримують зарплату приблизно 62 млн. При цьому, у мене є знайома, яка місяць не може переслати бандероль у Владивосток, – ця бандероль так і лежить у Борисполі, там не можуть змінити спосіб сортування. Так у нас пошта працює – як страшний суд.
Такого не було ніколи, ніде, навіть в царські часи. І чому така розбіжність в оплаті праці, за що отримують люди величезні зар-плати? НАК "Нафтогаз України" за що отримують такі премії? Система НКРЕКП? Ви подивитеся як виходить: НКРЕКП – орган влади. Він формує тарифи, ціни. А користується цим олігарх, який є власником в енергетичному секторі.
Де таке бачене, щоб держава або влада була прислугою бізнесу? Тому, звичайно, систему потрібно перебудовувати і міняти – і робити це терміново. Дуже багато що вирішиться впродовж найближчого року. На вибори – велика надія.
За матеріалами Андрія Хрустальова,
https://vesti-ukr.com
Газета

Політичний гумор
Наступающий Новый Год – Год Свиньи. Мы спросили у Олега Ляшко:
- Каким будет 2019 год для депутатов?

Олег Валериевич, сделав неприличное лицо, загадочно хрюкнул и сказал:
- Запомните, в каком блюде вы проснулись на новогоднем корпоративе, так тому и быть!
1. В "Оливье" - значит, год пройдёт спокойно и традиционно.
2. В "Мимозе" - год обещает новые знакомства (скорее всего, после президентских выборов).
3. В "Селёдке под шубой" - год не предвещает ничего хорошего - вы не попадёте в новый парламент.
4. В салате с крабовыми палочками - вас ожидает бурный курортный роман.
5. В "Цезаре с курицей" - изберут депутатом ещё раз.
6. В "Цезаре с креветками" - выиграете много денег.
7. В солёных грибах или огурчиках - вас весь год будут мариновать в НАБУ за ложные сведения в Е-декларации.
8. В горячих закусках - вы крепкий чувак, как всегда наобещаете, наврете и выкрутитесь!
9. Если вы промахнулись и никуда мордой не попали - год будет нетрадиционным и непредсказуемым.

Вітання
Новорічне свято мимоволі викликає у кожного підсвідому потребу підбити підсумок минаючого року і, хоч в загальних рисах, означити сподівання на рік прийдешній. Оскільки для більшості наших читачів рік, що минає, багато радості не приніс, проведемо його з добром, дякуючи хоч за те, що він прожитий, уже став нашим.
А наступний рік особливий, рік сподівань, випробувань і… зрушень. Надіюсь, позитивних зрушень.
Бажаю нашій країні і кожному з вас миру і благополуччя. Нехай під час політичних кампаній наші співвітчизники згадають, що вони громадяни, відповідальні за все, що є і що буде в сім'ї, громаді, краї і країні. Станеться так, і відкриється перспектива для всіх.
І рік Свині нікому не підсуне свиню.
Олександр Мороз
Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse