Неділя, 25 Червня 2017,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Червень» «2017»
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений

(16.05.2017)
Україна наближається до відкриття земельного ринку?

Ця "земельна п'єса" триває не одне десятиліття. У кожного її учасника – політика-популіста, земельного чиновника-корупціонера, аграрного холдингу, невеликого фермера і пайовика-землевласника – свій інтерес і мотив.
Мораторій на продаж землі влаштовував усіх. Власники паїв у цій грі завжди були пішаками, якими маніпулювала кожна названа вище група.
Ситуація навколо земельної реформи навряд чи стала би іншою, якби на її проведенні не почав наполягати Міжнародний валютний фонд. Земельна та пенсійна реформи – два питання на порядку денному, без вирішення яких український уряд може забути про наступні кредити.

Відповідно до підписаного з МВФ меморандуму Верховна Рада повинна ухвалити законопроект про обіг земель уже до кінця травня.
Пропонуємо ознайомитися з останніми напрацюваннями уряду, а також з альтернативними сценаріями запровадження ринку землі.

РЕФОРМА ВІД ПРЕМ'ЄРА: 200 ГА В ОДНІ РУКИ


Наразі ставка робиться на урядовий законопроект, який готує робоча група при Міністерстві аграрної політики та продовольства.
Коли в жовтні 2016 року Верховна Рада знову продовжила мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель, Кабміну доручи-ли розробити і внести до парламенту законопроект про обіг земель. Остаточної версії документу ніхто не бачив, але окремі тези озвучив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
Отже, що передбачає урядовий законопроект?
По-перше, покупцями можуть бути громадяни України, територіальні громади та держава. Продавцями – влас-ники ділянок, органи влади. Іноземці не зможуть купувати сільськогосподарську землю, крім випадків передавання її у спадок.
По-друге, внесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на земельну частку до стату-тного капіталу юридичних осіб забороняється.
Очевидно, заборонивши юридичним особам купувати ріллю, автори проекту хочуть урятувати вітчизняний ринок земель від іноземців, котрі замість придбання землі почнуть купувати компанії, що володіють землею. На думку заступника голови ради асоціації "Земельна спілка України" Андрія Мартина, ця норма абсурдна, бо сільське господарство – це господарська діяльність.
За його словами, убезпечитися від іноземного капіталу нескладно: досить заборонити володіти землею юридичним особам з іноземними бенефіціарами. Однак законодавець не шукає простих рішень.
По-третє, власник може володіти не більше 200 га землі. У це обмеження не включені успадковані землі. Ділян-ку можна буде обміняти або подарувати. На думку експертів Всеукраїнської аграрної ради, ділянки по 200 га буде складно продати за справедливою ціною. Це призведе до ситуації, коли на ринку буде тільки один покупець і безліч продавців. Земля виявиться неліквідною заставою. Обмеження не дозволить виробникам легально купити землю, яку вони обробляють, а без доступу до банківських кредитів у багатьох на це не буде коштів.
По-четверте, землі державної та комунальної власності будуть продаватися на електронних торгах. Максимальна площа для одного лота – не більше 50 га.
По-п'яте, пропонується поширити спеціальні обмеження щодо обігу сільськогосподарських земель на земельні ділянки для садівництва. Йдеться про сотні тисяч садових ділянок у власності громадян, які в даний час можуть ними спокійно розпоряджа-тися на свій розсуд.
По-шосте, мільйони гектарів державної землі на аукціонах буде реалізовувати "спеціалізоване державне підп-риємство". Усіх аукціоністів в державі заодно пропонують "сертифікувати".
По-сьоме, передбачається обмеження щодо оренди. В однієї людини, з урахуванням площі орендованих діля-нок пов'язаних з ним особами, не може бути більше 35% площі сільгоспугідь на території району або територіальної громади.
По-восьме, планується запровадити загальнонаціональну (всеукраїнську) оцінку земель сільськогосподарського призначення за рахунок бюджетних коштів.
По-дев'яте, в рамках боротьби із спекулянтами власники, які продають земельні ділянки протягом трьох років з моменту її придбання, будуть змушені додатково сплатити до бюджету 50% нормативної грошової оцінки ділянки.
По-десяте, збережеться цільове використання земель.
Ідеологія цього законопроекту не збігається із сценарієм земельної реформи від міністра аграрної політики Тараса Кутового. "Продаж прав оренди і можливість передавати їх в заставу – це механізм, який може спрацювати і бути підтриманий аграрним комітетом та парла-ментом в цілому", – сказав він ЕП.
Кутовий обіцяє не змінювати свою позицію і допускає появу двох проектів: один внесе до парламенту Кабмін, інший – народні депутати. Якщо цей сценарій відбудеться, це буде не перша земельна ініціатива народних обранців.

ЯКЩО НЕ УРЯД, ТО ХТО


У Верховній Раді зареєстровано два акти із запровадження ринку землі.
Перший – законопроект "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" – був внесений наприкінці 2016 року. Автори – група на-родних депутатів з БПП Олексій Мушак, Павло Різаненко та Сергій Хлань.
Документ передбачає запуск ринку кількома етапами. На першому етапі, з 1 липня, повинен бути скасований мораторій для державних установ. Громадам на цьому етапі надається право продавати державну та комунальну землю, а Держгеокадастру – державну, і лише на електронних торгах.
На першому етапі покупцями можуть бути лише фізичні особи – громадяни України, органи місцевого самоврядування і держава. Обме-ження граничної площі землі, що може бути сконцентрована в однієї особи, – 500 га.
Законопроект передбачає вимоги до легальності капіталу. При концентрації понад 200 га фізичні особи повинні подати електронну де-кларацію, у якій мусить бути відображене джерело коштів для трансакції.
Другий етап відкриття ринку повинен початися 1 липня 2018 року. Тоді право продавати землю отримають власники паїв. Ще через два роки таке право пропонується надати юридичним особам та фізособам-підприємцям.
Як і в урядових пропозиціях, депутатський проект виключає осіб без громадянства та іноземців. Таке обмеження передбачається запрова-дити до 1 січня 2030 року.
Законопроект з аналогічною назвою, №5535-1, вніс до парламенту Аркадій Корнацький, БПП. Акт не містить обмежень щодо придбання ріллі юридичними особами або фізичними особами і не передбачає поетапного запуску ринку.
Документ запроваджує поняття "пріоритетного права" купівлі землі. У першу чергу придбати землю зможуть члени родини продавця, ін-ші родичі, власник суміжної ділянки, а вже потім – підприємства, які орендують землю у власника.
Разом з тим, проект Корнацького теж містить заборони щодо отримання землі у власність іноземцями. Депутат вважає: якщо іноземець отримав землю у спадок, він повинен продати її протягом року. Документ також пропонує запровадити мінімальну ціну на землю, яка буде дорівнювати розміру 20-річної орендної плати.
Утім, є ще один шлях відкриття ринку – через Конституційний суд. Група депутатів кілька місяців тому ініціювала подання для визнання неконституційним мораторію на продаж землі. Якщо рішення буде позитивним, воно автоматично запустить ринок землі. Обмеження для іноземців у такому випадку залишаються.
До того ж, більшість опитаних експертів скептично ставиться до ухвалення одного із законопроектів у парламенті, в тому числі урядового.

НЕ ВСІ СЕЛЯНИ ПРОТИ


Аграрний бізнес переважно проти ринку землі. Найбільший опір створюють невеликі та середні підприємства, в тому числі фермери. Ве-ликий бізнес поділився на два табори: одні бажають "цивілізованого ринку", інші – ні.
"Власник компанії "Кернел", одного з найбільших земельних користувачів, підтримує ринок, але не версію уряду. Мушак, якого вважають близьким до Андрія Веревського, найбільшого акціонера "Кернела", активно працює у цьому напрямку.
А от депутати, близькі до "Миронівського хлібопродукту", що б не казав їх власник Юрій Косюк, – проти. Завтра і він може поміняти дум-ку", – каже один з депутатів з аграрного комітету парламенту.
Недавно стало відомо, що "Кернел" завершує угоду з придбання холдингу "Українські аграрні інвестиції" із земельним банком 240 тис га. Перед цим компанія Веревського отримала дозвіл від Антимонопольного комітету на придбання десяти підприємств Glencore з 70 тис га земель.
Експерти припускають, що так "Кернел" готується до відкриття ринку землі. Проте у виграші Веревський може бути лише в тому випадку, якщо юридичним особам дозволять купувати землю, і якщо власники корпоративних прав на землю отримають першочергове право на її придбання.
Переважну ж частину аграрного бізнесу влаштовує модель "вічного мораторію".
По-перше, не буде ризиків для подорожчання оренди. Майже в усіх країнах, де запроваджувався ринок землі, суттєво зростала вартість оренди.
По-друге, не буде підґрунтя для рейдерських атак або бунтів пайовиків. До того ж, чимало фермерів і невели-ких господарств взагалі не укладають угоди з власниками земельних паїв.
По-третє, в аграріїв на придбання землі нема грошей.
Середні та великі фермерські господарства не зможуть викупити землю, бо не зможуть взяти кредити – у банках на це нема коштів. Вони можуть давати позики максимум на два роки.

ЩО ДАЛІ


Перемовини з МВФ, в тому числі щодо ринку землі, веде Міністерство фінансів.
"У нас однакові терміни стосовно земельної і пенсійної реформ. Вони не робилися роками. Зараз розробляються два законопроекти. Ця робота завершується, і ми будемо готові подати їх до парламенту. Можливо, єдиним пакетом. Це також правильний варіант", – заявив міністр фінансів Олександр Данилюк.
У переговорах з МВФ Кутовий обговорював сценарій продажу прав оренди, проте в уряді відзначають, що фонд наполягає на введенні ринку землі за сценарієм прямого продажу.
Данилюк переконаний, що законопроекти на виконання вимог МВФ з'являться у Верховній Раді у травні.

P.S. КІЛЬКА РЕМАРОК від Олександра МОРОЗА

Продаж землі розглядається як вирішений факт. Справа нібито лише за умовами. Довкола них і суперечки.

Чи є за тими суперечками хоч якийсь інтерес українського громадянина чи держави? Ні!
Чи хто повірить, що нарешті МВФ припинить в Україні «новітнє кріпацтво»? Звідки така турбота про «закріпачених» пайовиків?
Може ми – і політики, і більшість громадян – врешті перестанемо вірити шахраям про вигоду для всіх від продажу землі, вірити в брехню, що МВФ вболіває за нас?
Нами давно розроблена концепція земельних відносин. Кілька її штрихів:
▸ власники земельних паїв можуть їх продати, але покупець один – держава;
▸ держава передає землю в оренду користувачам, контролюючи її збереження (родючість, сівозміни тощо);
▸ право оренди використовується як предмет застави для одержання кредитів у Державному земельному банку;
▸ земельна рента сплачується користувачами бюджетам для повного вирішення потреб охорони здоров’я і освіти громадян.
Проекти законів щодо такого порядку відносин нами (О.Мороз, В.Цушко) давно подані у ВР. Їх застосування гарантує дотримання конституційних норм щодо землі і гарантує, що Україну, її громадян в чергове не обкрадуть «свої» ж добродії, як це було із заводами, фабриками.
Думайте, люди!
За матеріалами http://www.epravda.com.ua
Газета

Політичний гумор
Отримала зарплату. Банкомат видав якісь дивні звуки... Думаю – ржав

Вітання
9 травня 1945 року закінчилася Велика Вітчизняна війна – найкривавіша війна в історії земної цивілізації. Ціною незліченних жертв народи Європи і світу звільнилися від фашизму, сподіваючись, що ніколи вже ця коричнева чума не загрожуватиме людству.
Народ України – один із тих, хто поніс найстрашніші втрати в тій війні. Наші батьки, діди і прадіди продемонстрували взірець, як боронити свою землю від загарбників. Тож вклонімося пам’яті солдатів – відомих і безіменних, хто не повернувся з ратного поля, і тих, хто згодом помер від отриманих тяжких ран. Скажімо слова щирої подяки всім тим, хто доживає свого віку з важкими фізичними ранами і незагойним душевним болем. Схилимо голови перед подвигом співвітчизників, що кували перемогу на полях і в заводських цехах, віддаймо шану дітям війни – Перемога на всіх одна! Їхній приклад особливо вагомий тепер, коли вже не гітлерівські нацисти, а новий лукавий і підступний ворог посягає на нашу землю, ставлячи під сумнів священне право народу України на свою свободу і незалежність. Нелегка доля наших славних предків зобов’язує сьогодні кожного із нас зробити все, щоб захистити рідну Вітчизну, аби їхні безприкладні жертви не стали марними. Сердечно вітаємо зі святом Перемоги! Хай вічно живе пам’ять про воїнів – визволителів світу від фашизму! Нехай у нашій єдиній, демократичній, незалежній Україні завжди будуть мир, злагода, добробут і благополуччя!

Політвиконком політичної партії Олександра Мороза “За правду і справедливість”

Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse