Четвер, 26 Листопада 2020,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Листопад» «2020»
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений

(17.01.2017)

Продовжуємо публікацію матеріалів “Шлях до справедливості” – відповідей Олександра Мороза та Василя Цушка на питання щодо сьогодення та напрямків розвитку нашої держави.



Соціальна справедливість кожним пояснюється по-своєму. Що партія вкладає в це поняття і що для забезпечення справедливості слід зробити?

Це справді багатогранне поняття, але воно людьми сприймається конкретно. Відомо класичне: «В партійній програмі повинно бути те, що є в реальному житті». В нашому документі ми не займаємося теоретизуванням, намагаємося знайти відповіді на практичні питання, що справді турбують людей сьогодні і в ближчий час.
Одним із таких питань є вартість людської праці. Ні для кого не секрет, що невиправдані доходи нових капіталістів значною мірою вирос-тають із малих зарплат. Не будемо робити детальних економічних викладок, згадаємо лише, що в країнах «золотого мільярда» частина оплати праці в собівартості продукції набагато більша, ніж у нас. Саме тому відбувається переміщення виробництва з великою доданою вартістю (отже з додатковими робочими місцями) з розвинених країн до країн периферійного капіталізму, себто третього світу, серед яких нині і Україна, на жаль. Тоді можна обійтися меншими затратами, або взяти на роботу трудових мігрантів, котрі не скористаються впливом відповідних профспілок. Приклад британських фермерів, що донедавна займалися прибутковим овочівництвом, показовий. Після референ-думу про вихід з ЄС фермери не можуть залучати до роботи мігрантів. А своїм треба платити інакше. Бізнес «горить».
Людська праця повинна цінитися. Тоді не буде захмарних прибутків окремих «достойників», вілл і палаців на околи-цях українських (і не лише) міст. Буде так, як в Норвегії, Швеції…, багаті там є, але не за рахунок злиднів решти населення. І на багатство ніхто не заздрить: хочеш бути заможним, – більше працюй. Щоправда, аби було де. А для того є влада, це один з її клопотів.
Для захисту прав трудящого велике значення має Трудовий Кодекс. В Україні помітні намагання владців кодексом збі-льшити права власників, зменшити права у працівників. Зокрема, йдеться про права робітників на страйк, про нефікса-цію тривалості робочого дня і робочого тижня. Ми проти будь-яких утисків працівників, в тому числі проти збільшення робочого часу зверх 8-ми годин.

В програмних документах мало уваги приділяється тому, що найбільше турбує людей, – війна на Донбасі, ти-сячі жертв. Чи є реальний варіант припинення бойні?
Вважаємо, що ця війна – тяжкий, масштабний, але, з огляду на перспективу розвитку держави, все-таки епізод. Ми ж торкаємося засадничих речей, на основі яких країна розвивається тривалий період.
А війна на Донбасі, анексія Криму – події, що підтверджують наявність грубих помилок у внутрішній і зовнішній полі-тиці, щоб не сказати про бездарність політики взагалі, про слабкість держави.
З початком війни (дивної, але все-таки війни) виявилося, що в нас нічим і нікому захищатись. Це не раз повторював президент, інші високопосадовці. Куди, ще раз нагадуємо, поділася наймогутніша частина колишньої армії СРСР, що дісталася Україні після 1991 року, загадки немає. Все розкрадено. За які заслуги присвоювалися генеральські звання і нагороди, коли війська по суті своїй були потішними, хіба що для парадів? Чому з оборонних підприємств нічого не закуповувалось для збройних сил, а самі підприємства знищувались? Чому руйнувалась система підготовки офіцерів, а кращі в Європі військові ВУЗи за наполяганням президентів і міністрів оборони закривались (Одеський інститут сухопут-них військ, Полтавський і Сумський інститути для підготовки офіцерів-артилеристів і танкістів і багато інших)? Чому сві-домо підривався престиж військового, найперше офіцера, який не відчував ні перспективи по службі, ні турботи від держави про побут його і його сім'ї? Чому свідомо спотворювалась історія, в якій славні сторінки писалися і кров’ю укра-їнських солдатів, офіцерів, генералів і маршалів? Чому і сьогодні продовжується ганебна практика дискредитації тих, хто по праву має найбільше заслуг перед українським народом, владою підтримується приниження його захисників?
Все це доведеться виправляти, відновивши, точніше: встановивши повний контроль над східним кордоном, припини-вши безглузду (з історичної точки зору) бойню на Донбасі, призвідці якої – правителі найперше РФ (бо ми до них не йшли, на їхню територію не посягали), не звертаючи вину на будь-які геополітичні впливи.
Чи здатна Україна виграти у РФ військову кампанію? Риторичне запитання. Герої, на жаль, умирають, їх уже багато ти-сяч. Мінські угоди при тому – погане маскування безвиході, яку бачимо ми, Кремль, весь світ.
Взагалі, треба знайти оптимальну форму взаємин. Коли між сусідами спільний кордон довжиною 2300 км, а вони во-рогують…, перспективи нема для обох сусідів. Це очевидно, як і те, що лідери, керівництво, політика… – річ суєтна, тим-часова. А народи – вічні, вони мають природне право на суверенність своїх держав. Виховувати ненависть до сусідів (з якого боку це не було б) можуть лише дуже недалекоглядні політики.
Перспектива єдина: позаблоковий нейтральний статус України, санкціонований ООН. (Балачки владців про членство в НАТО слід припинити хоч би тому, що це черговий міф, за статутом альянсу Україні там не місце навіть у віддаленій перс-пективі.) Друге, – скликання Європейської наради з питань безпеки і співробітництва («Хельсінки-2»), щоб нарешті домо-витися, як жити країнам у зміненому світі з новими викликами (політичними, економічними, енергетичними, військови-ми, міграційними, терористичними, релігійними, етнічними, з потоками контрабанди, наркотиків і т.п.). Нами давно розроблена відповідна концепція, треба ініціювати її запровадження.
__
Газета

Політичний гумор
Наступающий Новый Год – Год Свиньи. Мы спросили у Олега Ляшко:
- Каким будет 2019 год для депутатов?

Олег Валериевич, сделав неприличное лицо, загадочно хрюкнул и сказал:
- Запомните, в каком блюде вы проснулись на новогоднем корпоративе, так тому и быть!
1. В "Оливье" - значит, год пройдёт спокойно и традиционно.
2. В "Мимозе" - год обещает новые знакомства (скорее всего, после президентских выборов).
3. В "Селёдке под шубой" - год не предвещает ничего хорошего - вы не попадёте в новый парламент.
4. В салате с крабовыми палочками - вас ожидает бурный курортный роман.
5. В "Цезаре с курицей" - изберут депутатом ещё раз.
6. В "Цезаре с креветками" - выиграете много денег.
7. В солёных грибах или огурчиках - вас весь год будут мариновать в НАБУ за ложные сведения в Е-декларации.
8. В горячих закусках - вы крепкий чувак, как всегда наобещаете, наврете и выкрутитесь!
9. Если вы промахнулись и никуда мордой не попали - год будет нетрадиционным и непредсказуемым.

Вітання
Прийміть сердечні вітання
з Новим, 2020 роком та Різдвом Христовим!
Новий рік – це свято, яке було і залишиться символом сподівань і добра. І хоча нелегкі часи переживає наша держава – українці вистоять, піднімуть голови та встануть з колін. Врешті-решт зрозуміють, що треба робити, щоб здолати всі негаразди та побудувати розвинену демократичну соціальну державу. І тоді збудуться слова Тараса Шевченка: «І на оновленій землі врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі!» Дорогі друзі! Нехай прекрасні зимові свята принесуть мир, спокій і злагоду, впевненість у майбутньому. Міцного Вам здоров’я, успіхів, родинного щастя, достатку і благополуччя! Хай 2020 рік принесе всім нам віру, що добро переможе!

Політвиконком Соціалістичної партії Олександра Мороза

Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse