Понеділок, 09 Грудня 2019,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Грудень» «2019»
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений

(05.12.2019)
Олександр Мороз - не тільки головний соціаліст країни, талановитий поет і один з найвідоміших старожилів української політики. Саме він свого часу оприлюднив «плівки Мельниченка», а в 1996 році посприяв ухваленню Конституції України.
Екс-голова Верховної Ради, кандидат у президенти і відомий реформатор, Олександр Мороз залюбки ділиться своїм величезним досвідом як з колегами, так і з громадськістю.
Про випускників «трускавецького університету», про шанси Юлії Тимошенко найближчим часом стати новим прем’єр-міністром України, про розмову з Януковичем за тиждень до «конституційного перевороту» та інші цікаві речі Олександр Мороз розповів в ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту видання «ЕХО Києва».

ЕХО КИЄВА: - Олександре Олександровичу, одразу ж про наболіле: Володимир Зеленський пообіцяв винести питання продажу землі на всеукраїнський референдум. Як вам такий крок? Ви «за» чи «проти»?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- По-перше, все не зовсім так. Зеленський пропонує спочатку проголосувати закон, а потім вже винести на референдум питання про право продавати землю іноземцям. Це не зовсім чесний прийом, адже президент прекрасно знає, що люди проголосують проти. Це настільки зрозуміло, що питання можна і не виносити на референдум. Але, з іншого боку, подібний крок дозволить владі і тим, хто керує країною сьогодні, сказати: “Це воля народу, ми прислухалися до думки людей, отже землю продавати іноземцям не будемо”. Хоча в законі, який пропонується саме від “Слуг народу” - я не знаю, хто писав цей закон, але здогадуюся, - передбачене право участі у ринку землі українських компаній, тобто фізичних і юридичних осіб. Тому всі вигадані обмеження нічого не варті. Є тисячі прийомів, “завдяки” яким вже через кілька років земля може перестати бути власністю українського народу. І даремно президент сказав, мовляв, бачите, в Конституції зафіксовано обман людей. Обман відносно чого?.. Скажімо так: якщо Дніпро - це українська річка, і вона належіть українському народові, то, виходить, буде справедливо, якщо ми її поділимо на шматочки, і кожний шматочок хтось продаватиме? Чи як?..
Українці, які працюють сьогодні на землі, виступають категорично проти. Більш того, коли ми говоримо про купівлю землі українцями, я можу впевнено казати про те, що 99,9% фермерів не зможуть цього зробити. Тоді виходить, що сьогодні купити землю могли б хіба що великі латифундисти. Виникає питання: а вони “за”? Ні. Чому? Тому що це консервація капіталу. Обіг землі в ринковій економіці необхідний, але збереження цього ресурсу у власності народу також є необхідним, і це елементарно робиться через використання права оренди як предмету застави банківського кредиту або через функціонал державного земельного банку. Я дуже стурбований тим, що дехто вкладає в вуста президента абсолютно абсурдні речі про те, що земля продається у всьому світі. В Білорусі не продається. В Китаї не продається. В Ізраїлі не продається. Викуп державою земель у приватників у США становить більше 60%, у Канаді - майже 90%. Подібне відбувається у Британії та інших країнах. Тому ця формула образлива для народу, і все робиться виключно в інтересах кураторів української влади.

ЕХО КИЄВА: - А що ви взагалі думаєте про представників нової української влади? Які ваші враження від президента, прем'єра, спікера Верховної Ради?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- Складається враження, що всі призначення робляться за спиною Зеленського, і він на це вплинути не може. Президентові “попризначали” людей, які, м'яко кажучи, не відповідають своїм посадам. Я маю на увазі прем'єр-міністра, генерального прокурора, того ж Коболєва… По суті, сприйняття Зеленського на посаді президента було пов'язане із протестом проти політики Порошенка і Коболєва. Виходить, що того ж Коболєва, як і керівників інших державних корпорацій, призначала не українська влада, а її куратори! Мене це ображає, так бути не повинно. І щоб захиститися від цього, треба владу опустити до рівня простих людей, щоб вона могла обпертися на них. І тоді вийде, що президент буде захищений. А це можна зробити не законом про ринок землі, а законом про референдум.
Я вважаю, що найскладнішим для нового президента буде не проблема війни та миру в Україні і навіть не проблема корупції, а звільнення від зовнішньої залежності, в яку нашу державу втягували всі попередні президенти, особливо Ющенко, Порошенко, Янукович. Це трагедія. І сьогодні ми почуваємось не зовсім сформованою державою саме через ці обставини.

ЕХО КИЄВА: - Як ви вважаєте, чи варто Україні рівнятися на стандарти ЄС і НАТО, і наскільки ми взагалі відповідаємо цим стандартам?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- Ніхто не збирається приймати нас ані в НАТО, ані в ЄС. Рішення, яке було записано в Конституції під тиском Порошенка, це ганьба правотворців і керівників законодавчої влади. Ми - периферія капіталістичного світу, і нам немає місця в тих структурах. Західна Європа, Японія, США та інші країни створили потрібний їм баланс, сформували взаємини. А ми їм потрібні лише як придаток сировини, дешева робоча сила і місце для збуту товарів. Ось, наприклад, в Києві є Московський універмаг (щоб не звучало “московський”, на фасаді залишилося тільки “універмаг”), і там… секонд-хенд. Люди добрі, ну ми себе поважаємо чи ні? Пройдіть по Києву, ви ніде в світі такого не знайдете: в державі, яка є територією етнічних українців, всі вивіски іноземною мовою! І де київська влада? Де борці за чистоту мови?.. Хіба ж так можна? Це просто знущання над здоровим глуздом і приниження самої держави!

ЕХО КИЄВА: - На ваш погляд, чи можна Україну назвати дійсно незалежною державою?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- В якому сенсі незалежною? У військовому? Ні. У політичному? Ні, ми бачили, як все це відбувалося. В енергетичному? Абсолютно ні. В духовному?.. Незалежність є тоді, коли людина вільно себе почуває, коли їй в душу не лізуть, як писав Висоцький. А у нас немає ніякого компоненту сутності держави, який би повністю визначав, що ми дійсно незалежна держава.

ЕХО КИЄВА: - Олександре Олександровичу, як ви ставитесь до молодого парламентаризму і формуванню молодого уряду Гончарука?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- Абсолютно нелогічно, коли першим записом у трудовій книжці є “керівник уряду” або “керівник міністерства”. Я бачу, що для багатьох вищою школою був “трускавецький університет”. Писали, що там із лекцією виступив Пинзеник, якого я добре знаю і реалізацію чиїх ідей ми бачимо навколо. У даному випадку треба не лекції читати, а наочно демонструвати: бачите, чого ми досягли? Ми знищили суднобудування, авіаційну промисловість, космічну галузь. Ми ще оборонпром частково використовуємо для збагачення деяких персон. Хіба цим можна хвалитися і ставити в приклад, як треба здійснювати економічні реформи?..

ЕХО КИЄВА: - З конфіденційних джерел нам стало відомо, що через місяць-два Юлія Тимошенко може стати новим прем'єром. Що ви думаєте з цього приводу?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- Тривалий час Юлія Тимошенко була моїм опонентом з точки зору ідеології та практичних дій на відповідних посадах. Вона дійсно зробила чимало помилок, але сьогодні я міг би запропонувати Юлії Володимирівні увійти до складу Соцпартії, адже вона говорить багато вірних речей, особливо з точки зору земельних відносин.
Сьогодні багато хто повторює те, що я писав і говорив ще 20 років тому, але конкретно у цьому питанні Тимошенко була б сильнішою у порівнянні не тільки з прем'єром, але й зі складом Кабінету міністрів.

ЕХО КИЄВА: - Чи дійсно жінка могла б управляти економічною стратегією України?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- А чому б і ні? Жінка може управляти вже тому, що вона жінка.

ЕХО КИЄВА: - Чому, на вашу думку, українські соціалісти так і не змогли прийти до влади?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- Якщо б у 2006 році ми зберегли партію такою, як я її задумав і створив, то ми б мали всю владу в своїх руках. І це було б правильно, оскільки наша програма повністю збігається з інтересами народу, з інтересами Української держави. Але багато хто послідовно працював проти створення соціальної, правової української держави. Це відбувалося і за часів Кучми та Ющенка, і під час правління Януковича, і при Порошенкові.
Соціалістична партія створювалася на ідеологічних засадах, і протягом майже десяти з'їздів ми не витрачали жодної копійки - люди їхали за покликом душі. Але потім в політичне середовище прийшли гроші... Яскравий приклад - це створення так званої Соцпартії, переобрання керівництва на чолі з доволі відомим політиком, прізвище якого я навіть називати не буду. Зібралися 22, умовно кажучи, бомжі, які не знали, чого їх туди запросили. Головою партії обрали чоловіка, якого Міністерство юстиції зареєструвало наступного дня.
В той же час, в міністерстві вже рік лежить рішення Вищого адміністративного суду про відновлення реєстрації Соціалістичної партії, адже заборону реєстрації було здійснено за фіктивними ознаками - символіка їм не така… І Мінюст до сьогоднішнього дня не може реалізувати це рішення суду! Петренко, колишній міністр, свого часу відповів мені на питання, чому не можна виконати рішення, таким чином: “Треба знайти механізм реалізації рішення Вищого адміністративного суду”. І це говорить юрист... Тому ми змушені були відновити структуру як Соціалістичну партію Олександра Мороза, щоб люди розуміли, хто є хто.

ЕХО КИЄВА: - Як ви відреагували на те, що головою Соцпартії став Ілля Кива?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- По-перше, я з ним ніколи не зустрічався і не спілкувався. Але відчуття були приблизно такі, як у більшості людей, особливо після останніх сюжетів. Це при всьому тому, що в інтерв'ю Гордону я колись казав, що Кива не такий дурний, яким здається. Нинішнє амплуа він обрав, вже не будучи навіть фіктивним головою партії. Кива - абсолютно керована людина, хоча грає свою роль гірше, ніж Жириновський у Москві.



ЕХО КИЄВА: - Останнім часом все частіше з'являються новини про можливе виправдання Віктора Януковича і його повернення в Україну. Особисто для вас його дії в 2014 році - це зрада? І що б ви сказали Януковичу під час можливої зустрічі?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- Безперечно, він зрадник, і я б взагалі не хотів його бачити. Але якщо б я його зустрів, то нагадав би, як у 2010 році зайшов до нього в останній раз. Це було за тиждень до конституційного перевороту, повернення Конституції 1996 року і відновлення у президента відповідних повноважень. Я тоді запитав: “Віктор Федорович, якої влади вам ще не вистачає? У вас абсолютна більшість в парламенті, залежний від вас уряд. Навіщо президенту такі функції? Вони не передбачені в Основному законі.” Він відповів так: “Ну, ви ж знаєте, що я законослухняний чоловік. От як Конституційний суд вирішить, так я і мушу виконувати”. Варто зазначити, що перед цим Янукович поміняв 5 суддів Конституційного суду. І тоді я все зрозумів.
Я знаю, що 30 листопада не Янукович безпосередньо віддавав команду бити молодих людей. Показати “кузькину мать” хотіли ті, хто був при владі, а зараз ходять як миротворці, Адміністрація президента. Я тоді питав: “Ну як такий ідіотизм можна було допустити?” А він каже: “Ну, так нові кадри. Є дві команди для міліції: витиснути і зачистити. Ну, вони зачистили”. От таке пояснення.
До того ж, мирна демонстрація - відносне поняття. Ми бачимо, хто з того боку стояв, хто став новою владою і назвав це Революцією Гідності. Революція передбачає зміну влади, а людей просто нахабно та цинічно обдурили. Я в той час написав поему “Безсоння” про те, що мучило мене. І я написав так:
“Йду на роботу, пост з Майдану. З Франківська хлопці, впізнають. Я із лікарні нещодавно, тож ліву руку подаю. “А що з вами?” Фізкультура. Забувся, що мені вже, тепер ношу ось цю бандуру. Що стережемо? “Ми вас хотіли запитати — що далі? В свій час ви говорили, що будувати Європу будемо у нас”. А ви цього тепер хотіли? Ця влада ваша? Гідність в чим? Зо що ви голови зложили? Хто закладає вас, по чім? Я вас просив мене підтримати, щоб владу людям повернуть. Була б у нас Європа з Кримом, а ви не думали, мабуть. Майдан очікувався, власне, а що йому прийшло взамін? Потрібно, хлопці, думать вчасно, і хто з трибуни сипле гасла, і що у нього на умі”.
П'ять років йде розслідування трагедії. Хіба ж не зрозуміло, що це було скоординовано і організовано з різних боків? А що трапилося в Одесі? Як продавали Крим?.. Провокатори сьогодні вчать нас, як треба мир забезпечувати. І вони не відповідають ані за свої слова, ані за ті закони, що прийняли, ані за те, що Україна втратила колосальну територію, ані за те, що вже 13 тисяч людей поклали свої голови… За що, з одного боку? Захищаючи свою землю. Від кого? Від дурнів своїх захищаючи землю, перш за все. Так, анексія Криму є. Так, провокації з боку Росії є. Так, агресор сьогодні Росія, це факт. Але треба шукати рішення, виходячи з власних інтересів і перспективи: а що робити далі?

ЕХО КИЄВА: - Як ви вважаєте, у чому суть зради Януковича, і як розвивалася б ситуація, якщо б він не втік?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- Суть зради Януковича полягає і в тому, що він втік, і в тому, що не зробив того, що зобов'язаний був робити. В тому числі йдеться про відповідальність за те, що трапилося 20 лютого. А ось щодо розвитку подій у разі, якщо б він не втік… Знаєте, як кажуть російською мовою: сослагательное наклонение не применяется в политике. Якби він не збирався тікати, то цього б не було. Очевидно, він знав, що замете за собою сліди. Отже в будь-якому разі він винен.

ЕХО КИЄВА: - Володимир Зеленський називає себе «президентом миру». Чи є у цьому формулюванні якась конспірологія, і в чому вона полягає?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- Зеленський отримав таку підтримку на виборах, перш за все, тому, що люди голосували проти політики Порошенка. Тут немає ніяких сумнівів. А от у що виллється його політика, ми ще подивимось. В будь-якому разі, він робить часткові кроки, не маючи комплексної програми. На окупованій території люди виростають з іншим світоглядом, їм вже всюди в Україні ввижаються фашисти. Довіра до Путіна там на першому місці, до Соловьйова - на другому, а Зеленський розташувався десь на 6 місці. Тому налагодити діалог з цими людьми - дуже складне для президента завдання. Ось ми вас “в обійми візьмемо”… Так що ж при Порошенкові не взяли в обійми людей, навіть тих, які вимушено виїхали з окупованої території? Пенсіонер Володимир Калиниченко, унікальний поет з Єнакієво, пішов з життя, але йому кожного місяця треба було йти і підтверджувати, що він емігрант на власній землі. Як так може бути?..

ЕХО КИЄВА: - Як ви вважаєте, Донбас вже втрачений? І чи приречені відносини між Україною і Росією?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- Це дуже серйозна проблема, і я можу запропонувати окрему програму, розповісти, що треба робити. Але, перш за все, треба вирішити низку важливих моментів. З одного боку, ми втратили 409 км кордону, і ця ділянка зараз не захищена. Ми маємо 2300 км спільного з Росією кордону. В такому випадку ворогуючими сусідами бути не можуть. Це зрозуміло. Якщо в такому контексті вести розмову з “сусідом”, з Путіним, то він би зважив на те, що це не вигідно нікому, крім тих, хто підтримує інтереси долара, хто хоче витиснути з ринку російські вуглеводні тощо.
До 1998 року я витратив чотири роки на те, щоб зустрітися з майже усіма президентами європейських країн і головами парламентів. До речі, голова Парламентської асамблеї і Ради ЄС був у мене в кабінеті, ми з ним сиділи до другої години ночі, і я переконав його скликати Європейську нараду з питань безпеки і співробітництва, бо змінилися Гельсінські умови 1975 року. І тоді було прийняте рішення бюро ПАРЄ про те, щоб спочатку у Києві зібрати голів парламентів і порадитися, як готувати та проводити цю нараду. Кучма, великий рятівник України, зірвав цю нараду, бо, бачте, він буде через кілька тижнів на виборах, і одна політична сила одержить перевагу. Я набрав його і кажу: “Леонід Данилович, я не піду на цю нараду, ви проводьте. Це сьогодні наш єдиний шанс, бо ми віддали ядерну зброю. Пізніше на нас ніхто уваги не звертатиме”. Але наше “високе керівництво” в особі Табачника підказало Кучмі, що цього робити не треба. Зірвали цю нараду.
На мій погляд, подібну нараду треба проводити і сьогодні, адже люди не знають, як і куди далі рухатися. В Європі зараз йдуть серйозні дискусії відносно структури НАТО та гарантій безпеки, а тут ми ще одного прохача пхаємо під парасольку Альянсу. Всі ці питання дуже складні, і їх треба вирішувати у комплексі. Адже коли справа рухається так, як це відбувається сьогодні, то все може закінчитися трагічно.
І потім, є ще одна обставина стосовно землі, яку я написав в листі в тому числі президенту, керівникам фракцій парламенту, уряду і Розумкову. Дослідники та аналітики, реагуючи на дві проблеми - голоду і глобального потепління - говорять, що страшні наслідки можуть з’явитися вже через 2-3 покоління, світовий океан підніметься на 6 метрів. Отже нам з вами не в Європу треба. Нам треба буде приймати тут людей з Європи! То ми, маючи сьогодні територію Ноєвого ковчега, повинні боротися за право залишитися кимось на власній землі, не стати найманцями у чужих латифундистів і власників. Ми повинні планувати на 10-30-50 років наперед! У мене просто душа болить, що ті, кому випав шанс вирішувати проблеми держави, підкорилися волі істинних хазяїв світу, які думають, що вони вічні, і що так буде завжди... Але, звичайно ж, так не буде.

ЕХО КИЄВА: - Олександре Олександровичу, не є таємницею, що ви не тільки відомий політик, але й поет. Чи могли б ви ексклюзивно зачитати вірш, який ілюструє суть того, що відбувається сьогодні в Україні?
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ:
- Чому б ні? Але я вважаю за краще прочитати не свій вірш, а твір Миколи Зінов'єва в моєму перекладі. На мій погляд, цей вірш яскраво відображає те, що відбувається сьогодні в Україні. Слухайте уважно:

з М.Зінов'єва

***

Сонце також на підряді,
Тож ранкової пори
Прохмеліла вже бригада
З матом лізе догори.

Їй прораб кричить вдогонку,
І, відчувши блудний гін,
Голоногу дівчиноньку
У вагончик тягне він.

А пічкур на те вороже
Зирить, заздрить,
бо не може…
Тліє «Прима» на губі.
Вже й смола булькоче, схоже…
Глянь, що діється тут, Боже!
…Це будують храм Тобі.

https://echo-ua.media
Газета

Політичний гумор
Наступающий Новый Год – Год Свиньи. Мы спросили у Олега Ляшко:
- Каким будет 2019 год для депутатов?

Олег Валериевич, сделав неприличное лицо, загадочно хрюкнул и сказал:
- Запомните, в каком блюде вы проснулись на новогоднем корпоративе, так тому и быть!
1. В "Оливье" - значит, год пройдёт спокойно и традиционно.
2. В "Мимозе" - год обещает новые знакомства (скорее всего, после президентских выборов).
3. В "Селёдке под шубой" - год не предвещает ничего хорошего - вы не попадёте в новый парламент.
4. В салате с крабовыми палочками - вас ожидает бурный курортный роман.
5. В "Цезаре с курицей" - изберут депутатом ещё раз.
6. В "Цезаре с креветками" - выиграете много денег.
7. В солёных грибах или огурчиках - вас весь год будут мариновать в НАБУ за ложные сведения в Е-декларации.
8. В горячих закусках - вы крепкий чувак, как всегда наобещаете, наврете и выкрутитесь!
9. Если вы промахнулись и никуда мордой не попали - год будет нетрадиционным и непредсказуемым.

Вітання
26 жовтня 1991 року відбувся Установчий з’їзд Соціалістичної партії України.
Історія, схоже, не має прикладів, щоб за місяць після проголошення намірів про створення партії відбувся її Установчий з’їзд. Партії справжньої, ідеологічної, в яку об’єднались прихильники соціальної справедливості, на хвилі протесту проти сваволі тодішньої влади, розуміючи і причину руйнування КПРС – внаслідок відірваності від реального життя її керівництва, засилля демагогії і формалізму, бюрократизації її вищих структур. Підготовчу та організаційну роботу до з їзду забезпечила група ініціаторів: Віль Миколайович Ромащенко, Адам Іванович Мартинюк, Володимир Васильович Кизима, інші небайдужі люди. Цілодобово тримався телефонний зв'язок з обласними і районними оргкомітетами. Переповнений зал колишнього будинку політосвіти на вулиці Володимирській підтвердив ефективність проведеної роботи, а склад делегатів засвідчив прагнення великої частки народу добиватися тих засад суспільного життя, які оформлені були згодом у вигляді Програми СПУ. Історія партії зберігає всі її успіхи і невдачі. Їх треба пам’ятати, маючи на увазі, що ніяка інша ідеологія, крім соціалістичної, ніяка інша партія не врятує Україну від катастрофи, до якої її вели владні керманичі впродовж більше чверті століття. Сьогодні партія переживає складний період відновлення після скоординованих ударів по ній з боку реакційної влади та внутрішніх політичних пристосуванців. Внаслідок дій розкольників – різноманітних «оновлювачів» партії – ми поки-що втратили можливість фактично очолити всю державну політику, зробивши Україну впливовим суб’єктом світового співжиття, а народ – заможним і авторитетним творцем власної історії. Одначе позитивна перспектива України все-одно можлива лише при реалізації наших програмних цілей. Найгострішими і найважливішими серед них нині є припинення нав’язаної війни і збереження землі у власності народу і держави, недопущення перетворення її у товар. Довкола цих проблем ми розгортаємо організаційну та ідеологічно-пропагандистську роботу, виходячи з простої альтернативи: якщо не ми, то хто? Якщо не по-нашому, то буде втрачена Україна! Виходячи з такої реальності та вітаючи усіх вас з датою першого з’їзду, прошу членів партії, її районних та обласних активістів активно включитися в розповсюдження нашої ідеології, в підбір у партію поповнення – представників нового покоління, рівень і суть життя якого повністю залежить від діяльності нашої партії.

О. Мороз,
голова партії

Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse