Середа, 20 Листопада 2019,
СПУ на Черкащині

Фотофакт

Календар
«Листопад» «2019»
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Анонс
(00.00.0000, 00:00 - 00:00)


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua


Загружаем курсы валют от minfin.com.ua









счетчик посещений

(07.11.2019)
УКРАЇНА СТРІМКО НАРОЩУЄ ОБСЯГИ ІМПОРТУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ
Ми багато говоримо про занепад і деградацію вітчизняної промисловості, але при цьому апріорі вважається, що з сільським господарством у нас все в порядку. Та й чи може бути інакше в країні з найкращими в світі чорноземами, яка, до того ж, урочисто проголосила себе "аграрною наддержавою"?
Виявляється, що може. Наша країна впевнено скочується до стану аграрно-сировинного придатку з виробництва зернових, технічних та олійних культур, одночасно стаючи ринком збуту європейського непотребу.

ХОЛОДНИЙ ДУШ

Всі роки незалежності штатні пропагандисти порівнювали Україну то з Францією, то з Іспанією, то з Великобританією - але на справі важ-ливий не розмір твого "господарського наділу", а вміння ним користуватися.
Наприклад, в тій же Швейцарії, яка є далеко не провідною сільськогосподарською країною в Європі, врожайність з гектара пшениці стано-вить 60 центнерів, а Україна скромно заявляє про 38-40 центнерів. Тобто, віддача найбагатших українських чорноземів виходить в 1,5 рази нижчою, ніж скелястих схилів Альп? Виявляється, врожайність соняшнику, пшениці та ячменю в Україні - чи не найнижча в Європі, і лише по врожайності кукурудзи (65 ц / га) ми на континенті значимося в лідерах.
Але особливо сумна картина склалася з українським тваринництвом. У минулому номері ми вже писали про катастрофічне зменшення по-голів’я корів (стаття "Вимираючий вид"), однак і в інших сферах становище не набагато краще.
За повідомленням Держстату, поголів'я великої рогатої худоби, свиней, кіз і овець в 1-м півріччі 2019 р скоротилося в середньому на 3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. В тому числі, кількість корів в країні становить 1,9 млн голів (тобто менше, ніж після фа-шистської окупації - тоді було понад 2 млн), а поголів'я свиней ледь дотягує до 6 мільйонів.
Багато це, чи мало? Судіть самі: в УРСР в 1990 р. було 15 тисяч колгоспів і радгоспів - при цьому поголів'я великої рогатої худоби становило 26,7 млн голів (з них корів - понад 11 млн), а кількість тих же свиней становило 22 мільйони. Тобто, за роки незалежності і "демократичних реформ" в країні стався жахливий падіж худоби - кількість свиней скоротилося майже в 4 рази, а поголів'я корів майже в 6 разів!
Єдине, що тішить - кількість птиці в Україні за останні роки постійно зростає, і на сьогоднішній день становить 210 млн голів.
До речі, ще зовсім недавно українське тваринництво дійсно показувало позитивну динаміку. Так, за підсумками 2013 року поголів'я великої рогатої худоби в Україні вперше (!) після розвалу СРСР зросла - і склало 4,5 млн голів! А приплід свиней показав зростання з підсумковою цифрою в 7,5 млн свинок. І ця тенденція за інерцією ще тривала весь період 1-го кварталу 2014 року - але після приходу до влади "європейсь-ких реформаторів" звалилася в круте піке.
І якщо в цілому порівнювати сільське господарство України з аналогічними за площею і кліматичними умовами країнами Європи, то кар-тина виходить гнітюча.
Так, валова продукція сільського господарства Франції становить в сумі близько 68 млрд євро, в Іспанії - 41 млрд євро - а Україна скромно задовольняється 9-10 млрд євро. При цьому ні в одній європейській країні нікому і в голову не прийде оголошувати сільське господарство "локомотивом національної економіки" - в загальній структурі воно займає не більше 10-15%.

ХРОНІКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГАНЬБИ

Жахливі перекоси в сільському господарстві і розвал харчової промисловості спричинили не тільки погіршення якості харчування населен-ня, а й дефіцит на нашому внутрішньому ринку багатьох продуктів харчування. Для вирівнювання балансу відсутні продукти держава і підпри-ємці починають закуповувати за кордоном - і тим самим ще більше вганяють у ступор власний АПК. І вирватися з цього диявольського кола стає практично неможливо.
За даними Державної служби статистики, частка українських товарів на полицях наших магазинів і супермаркетів з 2005 по 2018 роки впа-ла з 70 до 50%. У нас вже ніхто не дивується єгипетській картоплі та узбецькій цибулі, китайському часнику та білоруським бурякам, польсь-ким яблукам і т.д. Наші діди від сорому б згоріли, дивлячись на цю національну ганьбу - адже мова йде не про екзотичні банани-ананаси, а про те, що споконвічно і в достатку росло на наших землях.
Те ж саме можна сказати про продукти свинарства. Тільки за перші шість місяців цього року Україна закупила за кордоном 8,4 тис тон м'я-са свинини, що у вісім (!) разів більше показників за аналогічний період минулого року.
Про це повідомляє Асоціація свинарів України. Основні країни-постачальники це Німеччина, Нідерланди і Данія. Також українці отриму-вали свинину з Канади і Бразилії.
Що стосується сала, то його Україна купує в 22 рази більше, ніж продає. Основними імпортерами сала в Україну стали Польща і Німеччи-на. В цілому, на даний момент ми забезпечуємо себе салом і свининою тільки на 40%.
При цьому криза вітчизняного свинарства триває: "Уже в наступному році, за нашими прогнозами, поголів'я свиней скоротиться на 20%. Ві-дбувається просто знищення галузі", - заявила днями глава Асоціації тваринників України Ірина Паламар. Але ж за часів УРСР і "москалів" салом-свининою годували, і самим вистачало!
Аналогічна картина спостерігається і з молочними продуктами. "Україна стрімко перетворюється з експортера молочної продукції в імпорте-ра. У 2018 році ми були в топ-5 експортерів вершкового масла, а за станом на 1 вересня 2019 року ми вже не експортуємо його, а імпортуємо. І до кінця року українці відчують ще більший дефіцит вітчизняної молочної продукції, а кожна друга-третя пачка масла на полиці магазинів може бути імпортною", - повідомила віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.
Як повідомляє Держстат, за січень-вересень 2019 року в Україні збільшились обсяги імпорту молока, сиру, яєць і вершкового масла. Так, за три квартали 2019 обсяг імпорту вершкового масла в Україну зріс на 69% в порівнянні з показниками за аналогічний період 2018. Основними постачальниками цього продукту стали Нідерланди, Німеччина і Франція. Імпорт сиру збільшився на 77%, продукції з незбираного молока - на 42% і т.д.
"Тільки за серпень 2019 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, галузь втратила рекордну і безпрецедентну кількість корів - 26 тисяч. Це близько 100 ферм розміром 200-300 корів... Якщо ця геометрична прогресія збережеться, ми не просто залишимося без українського молока, але і втратимо галузь", - підкреслила Ганна Лавренюк.

НА ЄВРОПЕЙСЬКУ ЯКІСТЬ НЕМАЄ ГРОШЕЙ

В кінці 2017 р. Держпродспоживслужба України інформувала про те, що не менше 30% продуктів харчування в державі є фальсифіковани-ми і можуть викликати отруєння або хвороби. А навесні цього, 2019 р. директор української Асоціації постачальників торговільних мереж Олексій Дорошенко повідомив, що вже кожен другий продукт на Україні є контрафактним або фальсифікованим.
У наявності зростання - з 30% до 50% контрафакту і фальсифікату, тобто майже в 2 рази!
Але найдивовижніше в тому, що в українських магазинах навіть імпортні продукти відомих європейських фірм - або виготовлені за "еко-ном-стандартам" для найбідніших, або взагалі підроблені.
Експерти відзначають: якість їжі, яка завозиться в Україну з країн Євросоюзу, залишається відверто низькою, причому держава взагалі не перевіряє те, що потрапляє на український ринок. Як наслідок, українці, купуючи продукти навіть відомих західних марок, отримують товар набагато гіршої якості, ніж споживачі в ЄС.
" Говорячи про те, що везуть до нас з європейського ринку, то це продукти низької якості. Наприклад, я недавно був на форумі, де збиралися виробники молочної продукції, і там наводили приклад. Було досліджено сім зразків сиру, який виробляється в Польщі і реалізується в нас. Виявилося, що всі ці зразки були фальсифікатом сиру, тому що містили жири рослинного походження", - розповів заступник голови Спілки споживачів України Олег Цільвік.
"Про склад продуктів навіть відомих міжнародних компаній можна тільки здогадуватися або читати їх на упаковці. Висновок один: рівень життя країни безпосередньо впливає на якість продуктів, які ми купуємо. В Україні держава вже давно не проводить досліджень якості і безпеки продуктів, тому ми і не маємо відповідних даних ", - пояснює ситуацію Генеральний директор Української асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко.
А Олег Цільвік відверто заявляє про те, що Україна сьогодні перетворилася в якесь звалище європейського непотребу. Для цього, каже він, є об'єктивні підстави, в першу чергу - низька купівельна спроможність населення. Але є і фактор держави, вона фактично не виконує свої обов'язки перед громадянами, не забезпечуючи безпеку продукції, що потрапляє на внутрішній ринок.
Ось така виходить картина в "аграрній наддержаві": своє не виробляємо, а якісна імпортна продукція нам не по кишені. Це і є результат бездарної економічної політики і злочинних "реформ" української влади.
Олександр Полуянов
Газета

Політичний гумор
Наступающий Новый Год – Год Свиньи. Мы спросили у Олега Ляшко:
- Каким будет 2019 год для депутатов?

Олег Валериевич, сделав неприличное лицо, загадочно хрюкнул и сказал:
- Запомните, в каком блюде вы проснулись на новогоднем корпоративе, так тому и быть!
1. В "Оливье" - значит, год пройдёт спокойно и традиционно.
2. В "Мимозе" - год обещает новые знакомства (скорее всего, после президентских выборов).
3. В "Селёдке под шубой" - год не предвещает ничего хорошего - вы не попадёте в новый парламент.
4. В салате с крабовыми палочками - вас ожидает бурный курортный роман.
5. В "Цезаре с курицей" - изберут депутатом ещё раз.
6. В "Цезаре с креветками" - выиграете много денег.
7. В солёных грибах или огурчиках - вас весь год будут мариновать в НАБУ за ложные сведения в Е-декларации.
8. В горячих закусках - вы крепкий чувак, как всегда наобещаете, наврете и выкрутитесь!
9. Если вы промахнулись и никуда мордой не попали - год будет нетрадиционным и непредсказуемым.

Вітання
26 жовтня 1991 року відбувся Установчий з’їзд Соціалістичної партії України.
Історія, схоже, не має прикладів, щоб за місяць після проголошення намірів про створення партії відбувся її Установчий з’їзд. Партії справжньої, ідеологічної, в яку об’єднались прихильники соціальної справедливості, на хвилі протесту проти сваволі тодішньої влади, розуміючи і причину руйнування КПРС – внаслідок відірваності від реального життя її керівництва, засилля демагогії і формалізму, бюрократизації її вищих структур. Підготовчу та організаційну роботу до з їзду забезпечила група ініціаторів: Віль Миколайович Ромащенко, Адам Іванович Мартинюк, Володимир Васильович Кизима, інші небайдужі люди. Цілодобово тримався телефонний зв'язок з обласними і районними оргкомітетами. Переповнений зал колишнього будинку політосвіти на вулиці Володимирській підтвердив ефективність проведеної роботи, а склад делегатів засвідчив прагнення великої частки народу добиватися тих засад суспільного життя, які оформлені були згодом у вигляді Програми СПУ. Історія партії зберігає всі її успіхи і невдачі. Їх треба пам’ятати, маючи на увазі, що ніяка інша ідеологія, крім соціалістичної, ніяка інша партія не врятує Україну від катастрофи, до якої її вели владні керманичі впродовж більше чверті століття. Сьогодні партія переживає складний період відновлення після скоординованих ударів по ній з боку реакційної влади та внутрішніх політичних пристосуванців. Внаслідок дій розкольників – різноманітних «оновлювачів» партії – ми поки-що втратили можливість фактично очолити всю державну політику, зробивши Україну впливовим суб’єктом світового співжиття, а народ – заможним і авторитетним творцем власної історії. Одначе позитивна перспектива України все-одно можлива лише при реалізації наших програмних цілей. Найгострішими і найважливішими серед них нині є припинення нав’язаної війни і збереження землі у власності народу і держави, недопущення перетворення її у товар. Довкола цих проблем ми розгортаємо організаційну та ідеологічно-пропагандистську роботу, виходячи з простої альтернативи: якщо не ми, то хто? Якщо не по-нашому, то буде втрачена Україна! Виходячи з такої реальності та вітаючи усіх вас з датою першого з’їзду, прошу членів партії, її районних та обласних активістів активно включитися в розповсюдження нашої ідеології, в підбір у партію поповнення – представників нового покоління, рівень і суть життя якого повністю залежить від діяльності нашої партії.

О. Мороз,
голова партії

Супутник чесного життя © 2008. Всi права захищено. Сайт розроблено в Finesse